Tag Archives: фестивалі

Тетяна ПАСОВИЧ,
член журі фестивалю

Команди КВН, які народжуються у Політехніці і перемагають у різних фестивалях на університетській сцені, зазвичай і надалі успішно розвиваються. Наприклад, „Загорецька Людмила Степанівна” (випускники Інституту геодезії) стала одним із шести фіналістів Ліги КВН „Европа”, який відбудеться у грудні.

Чи залишаться учасники команд-фіналісток „Осени Політехніки” КВНниками після закінчення університету, невідомо. Але влаштувати вечір гумору 29 листопада для переповненої зали в першому корпусі їм точно вдалося. Такої маси студентів на фіналі і такої гучної підтримки команди КВН у Львівській політехніці не мали давно. Перед початком глядачі виходили з ущерть заповненої зали, де вже не було вільних місць, і піднімались на балкон. А потім групи підтримки скандували назви інститутів або команд, які їх представляли. В такій атмосфері чотирьом суперникам було легше виступати, водночас кожній команді хотілося вибороти Кубок „Осени…”. Відтак попри те, що у фінал потрапило лише 4 команди, конкуренція була висока.

Оливи у вогонь підливала інтрига, яка зберігалась до кінця: передовсім на слух важко було порахувати оцінки членів журі, бо організатори вирішили застосувати систему „Сім я” — по одній найнижчій і найвищій оцінці відкидали, а середнє арифметичне вираховували з решти п’яти оцінок; по-друге, жодна команда у жодному конкурсі не змогла набрати максимуму балів, відтак непросто було визначити лідера до останку.

Навіть коли голова журі Ігор Гулюк та начальник управління сім’ї та молоді ЛОДА Анатолій Ігнатович вийшли на сцену оголошувати переможців, глядачі продовжували скандувати — кожен своє, хто за кого вболівав. І тільки після того, як Ігор Гулюк назвав команду, яка набрала найменше балів („Файно є”, ІНЕМ), а Анатолій Ігнатович вручив відзнаки за друге й третє місця відповідно команді „Хай пре” (ІЕСК) та „Несучі конструкції” (ІАРХ), стало очевидно — перемогли геодезисти з закарпатською назвою („Навхтема в ракаши”, тобто навіки разом), закарпатським колоритом та жартами, а також із запальними танцями (до речі, їхні танцювальні не те що мініатюри, а малесенькі епізоди не повторювались із півфіналу, тому смішили щоразу по-новому). Команда ІГДГ, за словами багаторічного редактора фестивалю Ростислава Заколябіна, вперше за історію його проведення виборола звання чемпіона.

Всупереч очікуванням, студенти у своїх виступах мало торкалися актуальної нині в суспільстві теми прогнозованого чи то 21 грудня 2012, чи то 14 лютого 2013 року (скажімо, у моєму телефоні календар закінчується 2099 роком) кінця Світу, позаяк для них це або не страшна подія (як казав, Іван Микуляк з ІГДГ, „ми з Закарпаття, нас уже топило”), або спасіння — сесію ж складати не доведеться або захищати диплом (Ігор Допілко, ІАРХ: „В кінець Світу не вірю, але дуже надіюся — у мене попереду захист дипломної!”).

І загалом жодна команда не змінила свого стилю: економісти знову почали свою Візитку з представлення команди (тільки цього разу їм на допомогу прийшла команда ІМФН, котра сама до фіналу не пройшла, але друзям вирішила допомогти), енергетики й далі працювали на „флегмі”, архітектори вражали голлівудськими посмішками з-під намальованих вусів, запальні геодезисти танцювали і жартували про Закарпаття (наразі ця фішка запалює зал).

Кого найвище оцінили глядачі, важко сказати — до останнього в залі вигукували назви всіх команд. Але Кубок „Осени…” таки дістався геодезистам. А вже 4 та 5 грудня „Навхтема в ракаши” та команда ІЕСК „Хай пре” представляли Політехніку у чвертьфіналах Студентської Ліги КВН Львова (серед 10 команд із вишів Львівщини).

Тетяна ПАСОВИЧ

Студенти Львівської політехніки традиційно розтягнули задоволення від свого свята — почали відзначати ще 13 листопада (цього дня відбувся перший півфінал фестивалю КВН „Осінь Політехніки”, а 15 листопада — другий), завершать 29 — фіналом „Осені…”. Справжній відпочинок по-студентському!

До того ж фінальний поєдинок заповідається непередбачуваний — практично всі фіналісти показали високий рівень. У першому півфіналі найбільше балів набрала команда ІЕСК „Хай пре” (9,7). Друге місце (з відривом лише 0,3 бала) посіла команда ІГДГ „Навхтема вракаши” (по-закарпатськи „Назавжди разом”) — не лише дотепна, а й надзвичайно запальна (особливого колориту студентам надавала закарпатська говірка, а також розкомплексованість — поміж окремими мініятюрами хлопці танцювали у різних стилях, явно не маючи за плечима років тренувань, тому виходило кумедно, але дуже симпатично).

У другому перемогли архітектори „Несучі конструкції” (9,8 бала) — неменш запальні у своєму виступі: два „випускники фестивалю” Ігор Допілко та Михайло Шикета створили неповторну атмосферу бурлеску-клоунади. Лише молода команда ІНЕМ „Файно є” значно відстала за кількістю балів (8) від усіх трьох майбутніх суперників-фіналістів (проте мала значну підтримку залу). Але це зовсім не применшує їхніх шансів на перемогу, адже КВН — абсолютно непередбачувана гра: якщо „На трьох” (ІГСН) у конкурсі „Візитка” просто „вистрелили” (їхнє привітання оцінили і глядачі, і журі — після першого конкурсу команда була на другому місці), то їхній СТЕМ розчарував, а флегматичний вихід енергетиків якраз і став їхньою „фішкою” та навіть вивів команду „Хай пре” на передові позиції; так само ніхто не чекав, що лідер останніх років ІКТА опиниться на останньому місці у перший день змагань.

Їх не буде у фіналі
Прогнозовано (бо новачки) програли ІНПП „Зідан” та ІЕПТ „Де логіка?”. Сатира „Механізатора” (ІІМТ) на Колегію та профком студентів і аспірантів, натяки на корупцію чомусь не розсмішили глядачів у залі — або тема не настільки актуальна для глядачів, або команді не вдалося підійти до неї з гумором. У першому півфіналі приблизно на одному рівні виступали „Деруни” (ІХХТ), „СНиП і Молот” (ІБІД), „Бігом” (ІКНІ), а другий півфінал аж три команди завершили з однаковим результатом: „Примати” (ІМФН), „М.О.Р.Г. — Міжстудентська організація радіотехнічних геніїв” (ІТРЕ), „На трьох” (ІГСН).

Наболіле і студентське
Якщо ведучий Вадим Струк намагався жартувати на студентську тематику (наприклад, „У вересні в сауни та на траси Львівщини поступило те, що не поступило у серпні у виші Львова”), то команди більше зачіпали инші теми — очевидно те, що більш наболіле: політика, зокрема, вибори (ІКНІ поєднали Хелловін із виборами до ВР); музична експансія хітів (кілер з ІХХТ не лишає слідів, бо замість зброї використовує навушники — вбиває жертву мега-популярним хітом); жарти на професійну тематику (будівельники клеять дівчат на цемент, а комп’ютерники пишуть свої жарти на мовах Java і C++, тому багатьом вони незрозумілі); маршрутки; заборона куріння; реаліті-шоу.

Було у жартах і студентське життя: сесія по телефону (ІГДГ), „Студенти Львівської політехніки не вміють працювати, бо того не було в методичці” (ІГДГ); „Щоб не спати на сесії, студенти архітектори не вчаться цілий рік” (ІАРХ).

І саме студентською історією про Ромео і Джульєтту (він після дискотеки в Біті, вона в гуртожитку, де „лицарю, у нас біда, на вахті знову та стара”) завершився другий півфінал. Й мораллю СТЕМу архітекторів можна підсумувати увесь фестиваль: „Хоча надворі осінь і журба, кохання й сміх продовжують життя”.

Тетяна ПАСОВИЧ