Home » Posts tagged 'практика'

Tag Archives: практика

Мова

Останні коментарі

    Геодезичний полігон відкритий для студентів

    Logo_AudytoriaЦього року вперше після шестирічної перерви 25 геодезистів-другокурсників Львівської політехніки свою навчально-геодезичну практику провели на геодезичному полігоні в Бережанах.

    Практика у місті створювала проблеми
    Упродовж шести років, доки йшла реконструкція полігону, геодезисти проходили практику у Львові (а це на дорогах, у скверах, дворах тощо), що було дуже проблематично: на плечі студентів лягала відповідальність за дорогі прилади, доїзд із ними на місця практик. До того ж, на думку завідувача кафедри геодезії професора Олександра Мороза, виконати практику в повному обсязі в місті було дуже складно. Скажімо, для першокурсників, які проводять горизонтальне знімання, потрібні закладені спеціальні геодезичні пункти. Вони, до прикладу, сьогодні заклали їх на місцевості, а завтра їх уже хтось поприбирав. Навіть така нескладна робота займає багато часу, а коли ж виконувати виміри і все решта? Тож Олександр Іванович дуже сподівається, що наступного року всі геодезисти перших — других курсів свою практику проведуть у Бережанах. А ще має надію, що вона у них не збігатиметься з практикою студентів інших інститутів, адже забезпечити одночасно близько 700 осіб відповідальними за практику і необхідними приладами немає можливості.
    Знову у Бережанах
    Споконвіку інженера-геодезиста готували не стільки в аудиторіях, скільки в польових умовах, адже геодезист з-посеред інших інженерних професій не лише контролює, а з раннього ранку до пізнього вечора займається польовими вимірами, рахує. Для того, щоб практика пройшла успішно, керівникам щодня доводиться організовувати роботу студентських бригад, продумуючи все до дрібниць.
    — Ми щасливі, що нарешті можемо проводити повноцінні навчальні практики. В Бережанах закладено величезний геодезичний полігон зі 150 пунктами, координати яких, як планові, так і висотні, відомі з точністю мереж 2 – 4 класу (щоб створити нині такий полігон, потрібні не лише величезні кошти, а й багато десятиліть). Їх ми використовуємо і в навчальних цілях, і для науково-дослідної роботи. Ця мережа дуже густа, добре збережена. Тут виросло кілька поколінь наших геодезистів. Люди нас сприймають дружелюбно, допомагають, підвозять на підводах, машинах, підгодовують студентів, що підсилює їхню любов до обраного фаху, — каже заступник завідувача кафедри геодезії доцент Зоряна Тартачинська.
    Під час цьогорічної практики асистентові кафедри Володимиру Тарнавському спільно зі студентами вдалося віднайти ще кілька геодезичних пунктів, один із яких заклав ще у 1906 році видатний львівський учений Домінік Зброжек. Володимир вважає, що такі практики дуже цінні для студентів ще й тому, що вони вчаться працювати в команді, краще пізнають одне одного, здружуються. А старший викладач кафедри геодезії, керівник групи ГД-36 Іван Покотило не лише прагне, щоб студенти виконували заплановане, а й всіляко заохочує їх до наукової роботи. Цього разу проводили цілодобові спостереження для вивчення вертикальної рефракції над водними поверхнями, а, виконуючи програму навчальної практики, прокладали полігонометричний і нівелірний ходи, робили тахеометричне знімання електронним тахеометром.
    — Ми навіть дещо вийшли за межі навчальної практики, бо нівелірний хід проводили за програмою другого класу, як цього вимагала програма наукових досліджень, — розповідає Іван Ярославович. — Студенти задоволені, що навчилися трохи більше, ніж було заплановано. Ще один великий плюс проведення практики в Бережанах у тому, що студенти з викладачем контактують практично цілодобово, тобто ми пізнаємося ближче.
    Андрій Лимич, нині студент третього курсу, вважає, що отримав на практиці в Бережанах чималий досвід.
    — Я досліджував такий цікавий вид роботи як нівелювання в межах другого класу. Під час практики мені дуже допомагали наші викладачі, які завжди були поруч. Без них я не знав би того, що знаю зараз, бо одна справа — послухати лекцію, зовсім інша — робити все своїми руками. Сподобалися нам і цілодобові спостереження. До речі, кафедра й адміністрація інституту забезпечили нас високоточними приладами, що допомогло досконало оволодіти практичними навичками. За це ми їм безмежно вдячні. Крім практик, ми цікаво проводили своє дозвілля: у вільний час грали в більярд, знайомилися з містом, користувалися інтернетом. У нас були дуже добрі умови проживання, харчування, чудова компанія, дуже гарна природа.

    Катерина ГРЕЧИН

     

    Про важливість виробничої практики

    Logo_AudytoriaКоли наші батьки були студентами, на час практики їх скеровували на виробництво, де вони не лише працювали, а навіть отримували реальну заробітну плату. Зараз небагато кафедр нашого університету в змозі запропонувати студентам пройти курс практики на виробництві, ще менше підприємств дають згоду на те, щоб студенти в них практикувались.
    Для кожного з нас такий досвід просто безцінний, тому що жодна лабораторна робота в авдиторії не замінить того досвіду, який можна здобути, працюючи пліч-о-пліч з людьми, котрі займалися цим усе життя…
    Мені пощастило: завідувач кафедри картографії та геопросторового моделювання Петро Черняга скерував мене з моїми одногрупниками на виробничу практику в ДНВП „Картографія” (на основі генеральної угоди між підприємством та університетом).
    Для тих, хто вже чув про підприємство, засноване 1944 року, або бачив їхню емблему, нагадаю: ДНВП „Картографія” випустило всі атласи для шкільного курсу з географії, а їхній символ прикрашає ледь не кожен випущений в Україні сучасний картографічний твір. Такий досвід і досягнення дають змогу конкурувати на світовому ринку, для прикладу, в Штатах та сама робота коштує набагато дорожче, ніж у нас. Київські картографи трудяться над мапами для багатьох країн світу, оформляючи їх підписами на різних мовах.
    Відмінний персонал, сучасна комп’ютерна техніка та суворий головний інженер зустріли нас ще в перший день. Нам розповіли, що до чого, і розподілили по відділах, закріпивши за кожним студентом окремого керівника практики та робоче місце. Я потрапив до укладального відділу, саме в те місце, де завдяки старанням редакторів, картографів, перекладачів, дизайнерів і ще багатьох розумних людей і народжуються мапи.
    До речі, підприємство може похвалитись не тільки картами, атласами, довідниками і подібною продукцією, що випускається в аналоговій формі (тобто друкується), а ще й електронними версіями цих видань, а також глобусами та мапами з відмивкою рельєфу, що зроблені на пластмасовій основі. Вони дуже наочні, рельєф відображений не тільки кольором, а ще й випуклістю форм, що є ще однією з новинок підприємства.
    За три тижні клопіткої роботи я примудрився освоїти нову картографічну програму, якою користуються картографи по всьому світу, і навіть створив свою першу повноцінну карту, звісно, під пильним наглядом керівника практики і за вказівками редактора. Моїй радості не було меж, коли мій керівник приніс ще теплу від друку карту… Скажу відверто, сидячи у школі на уроці географії, гортаючи атлас, випущений на ДНВП „Картографія”, навіть уявити не міг, що вже через чотири роки сидітиму в приміщенні підприємства поряд із людьми, які тут працюють, і дивитимусь на мапу, створену власноруч.
    Це дійсно хороша штука — спробувати себе у справі, про яку тобі декілька років тільки розповідають на лекціях, це гарне відчуття, коли ти в змозі зробити те, чого тебе навчали.

    Андрій ГОРБАТЮК,
    студент четвертого курсу
    ІГДГ Львівської політехніки

     

    Навчальна геодезична практика (ГД-2)

    Logo_KGКафедра геодезії буде проводити літню навчальну геодезичну практику зі студентами другого курсу Інституту геодезії НУ “Львівська політехніка” у місті Львові:

    23.07-31.08.2012 р.

    ГД-21 – Літинський В.О.
    ГД-22 – Гарасимчук І.Ф.
    ГД-23 – Сідоров І.С.
    ГД-24 – Тревого І.С.
    ГД-25 – Ямелинець С.П.
    ГД-26 – Муха В.І.
    ГД-27 – Покотило І.Я.

     

     

    Навчальна геодезична практика (ІАРХ)

    Logo_KGКафедра геодезії буде проводити літню навчальну геодезичну практику зі студентами першого курсу Інституту архітектури НУ “Львівська політехніка” у місті Львові:
    20.08-24.08.2012 р.
    АР-101 – Баран Ю.В.
    АР-103 – Підлісецький Ю.Л.
    АР-107 – Кордуба Ю.Г.
    АР-109 – Смолій К.Б.
    27.08-31.08.2012 р.
    АР-102 – Баран Ю.В.
    АР-104 – Підлісецький Ю.Л.
    АР-108 – Кордуба Ю.Г.
    АР-110 – Смолій К.Б.
    03.09-07.09.2012 р.
    АР-105 – Кордуба Ю.Г.
    10.09-14.09.2012 р.
    АР-106 – Кордуба Ю.Г.

     

     

    І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь…

    3031_2011

    Logo_AudytoriaІнститут геодезії Національного університету „Львівська політехніка” — лідер з міжнародного обміну студентів для навчання, практики та стажування за кордоном. Найкращі студенти-геодезисти проходять навчальну практику у таких країнах, як Польща, Німеччина, Швеція.

    Цього літа делегація з дванадцяти студентів та двох викладачів Інституту геодезії — доцента Зоряни Тартачинської та автора цих рядків побувала у Вищій інженерно-економічній школі міста Жешува.

    Геодезичні польові тренування проходили у місті Поланчик, яке розташоване у горах Бещадах. Між горами — диво-озеро Солінське. І побувати у таких місцях — означає поєднати корисне з приємним.

    Група польських студентів також складалася з дванадцяти осіб, а керували нею два асистенти Вищої інженерно-економічної школи Пшемислав Лєнь та Ґжегож Олєняч. Українську та польську групи об’єднали в одну та поділили на три бригади. За програмою навчальної практики перед студентами було поставлено завдання — провести топографічне знімання частини території Поланчика та викреслити топографічну карту. Робота серйозна та відповідальна!

    Польські студенти є дуже самостійні. Вони самі ретельно продумували кожен крок своєї роботи, чітко знали, що потрібно їм для роботи та як краще її організувати. Вони ділилися з нами своїм досвідом, а ми з ними своїм. Керівники практики давали слушні поради, перевіряли результати.

    За час практики студенти потоваришували і стали однією великою родиною. Спілкувалися різними мовами: польською, українською, російською, англійською, і всі розуміли одне одного. Кожен вечір у затишних будиночках лунали польські та українські пісні, звучала музика. Студенти смажили смачні шашлики, і так нехотілося розлучатися…

    Викладачі теж цікаво спілкувалися між собою. Розказували одні одним про роботу та організацію навчання у Львівській політехніці та Вищій інженерно-економічній школі, ділилися планами на майбутнє у навчально-методичній та науковій роботі.

    Господарі організували для нас екскурсію на Солінську дамбу. Перший раз ми побували на такому масштабному об’єкті. Вражень безліч. У Соліні кожен з нас придбав собі невеличкий сувенір. До речі, в Польщі найпоширенішими сувенірами є ангелята. Яких їх тільки там не продають: зроблених із дерева, зі скла, з натурального каменю, великих, маленьких, на щастя та на успіх у житті!


    Наталія ЯРЕМА,
    старший викладач кафедри геодезії ІГДГ Львівської політехніки

     

    Екстремальні дослідження „Печери Ведмедя“

    Logo_AudytoriaСтудентам Інституту геодезії Львівської політехніки торік пощастило пройти навчальну і культурно-пізнавальну практику у Природничому університеті польського міста Вроцлава.
    Поїздка розпочалася ознайомленням із Перемишлем. Місто вразило нас своєю схожістю на рідний Львів: такі ж вузькі вулиці, маленькі площі, невеликі будинки та затишні кав’ярні. А ще — багато церков та костелів, Перемиський замок, що, мов вартовий, височить над містом.
    У Вроцлаві ми поселилися у студентському гуртожитку Природничого університету. Цього ж дня зустрілися із керівництвом Інституту геодезії та геоінформатики університету — директором Анжеєм Борковські та деканом Бернардом Контни, який презентував нам інститут, розповів про основні напрями наукових досліджень, співпрацю з геодезичними організаціями та фірмами тощо.
    Місцем нашої практики була найбільша печера в Судетах — „Печера Ведмедя”, що неподалік містечка Клєтно, розташованого на півдні Польщі поблизу польсько-чеського кордону. Її відкрили у 1966 році під час експлуатації каменоломні Клєтно III. Довжина печери — близько трьох кілометрів. Цього ж року у ній розпочали науково-дослідні роботи. У 1977 році печері та її околицям надано статус природного заповідника, а у 1983 році її відкрили для туристів.
    Перші геодезичні роботи у „Печері Ведмедя” розпочали у 1975 році. Оскільки геодезичні спостереження проходили у важких умовах, а вимоги щодо точності вимірювань були високі, вимірювання на 47 пунктах полігонометричного ходу тривали до 1979 року. У 1975-1979 роках проведено 9 літніх та зимових наукових геодезичних експедицій. Виміри на одній станції в печері инколи тривали кілька годин, хоча на поверхні такі ж виміри можна зробити за кілька хвилин.
    З 1984 року у печері та її околицях щороку в червнілипні за встановленими тут реперами проводять високоточне нівелювання. До цього активно залучають студентів. Нівелювання має на меті визначити деформації гірських порід та забезпечити безпеку інтенсивного туристичного руху в печері. До слова, в 1990 році у ній було зареєстровано аномальні зміщення гірських порід, що змусило припинити в каменоломні Клєтно вибухові роботи та закрити її для відвідувачів.
    Нівелірні ходи було прокладено вздовж заасфальтованих гірських доріг (які, до речі, у відмінному стані), гірської річки, що протікала в цьому районі, та туристичних шляхів у печері. Під час практики ми проводили високоточне нівелювання навколо та всередині печери. Оскільки вдень печеру відвідувало багато туристів, то ми працювали вночі, користуючись ліхтариками. Мінімальне освітлення, низький рівень температури, вузькі проходи (туристичні доріжки — вкрай вузенькі, з частими звивинами та висотою до стелі подекуди не вище плечей) та відсутність сну робили наші дослідження досить екстремальними і неймовірно цікавими.
    У двоповерховому дерев’яному будиночку, який дуже нагадував „карпатську хатину”, ми жили разом з польськими студентами, тож і їжу готували спільно. За цей час подружилися і майже ліквідували мовний бар’єр.
    У вільний від практики час ми піднялися на найвищу точку місцевості — гору Снєжнік (1423 м.), розташовану на кордоні з Чеською республікою, відвідали Вроцлавський зоопарк, який вразив своїми масштабами, побачили відомий на всю Польщу мультимедійний фонтан у Вроцлаві. Оскільки мали шенгенські візи, завітали на кілька годин до Чеської республіки.

    Олеся ТКАЧИК,
    аспірантка кафедри
    кадастру територій
    Інституту геодезії
    Львівської політехніки

     

    Вроцлав – місце зустрічей

    Logo_Audytoria

    Згідно з угодою про співпрацю між Національним університетом „Львівська політехніка” та Вроцлавським природничим університетом у вересні 2009 року ми, група студентів Інституту геодезії, відвідали своїх польських колег.
    Дванадцятеро наших студентів разом із польськими виконували комплекс робіт із високоточного нівелювання на гірському масиві Щелінєц у Столових горах поблизу польсько-чеського кордону. Мета проведення робіт ― визначення величини зсувів гірських порід масиву Щелінєц. Надзвичайно красиві краєвиди Народного парку Столових гір, у якому розташований масив, прекрасна сонячна погода та дружні відносини між українськими і польськими учасниками експедиції сприяли швидкому та якісному проведенню робіт.
    На другому етапі перебування у Польщі ми познайомилися з керівництвом і викладачами Інституту геодезії та геоінформатики Вроцлавського природничого університету, ознайомилися з навчальними практиками, які виконують польські студенти, з їхньою системою навчання та проживання у студентських гуртожитках, методами проведення лекційних і практичних занять, оглянули авдиторії, лабораторії, прилади й інструменти, які має Інститут геодезії та геоінформатики.
    Крім цього, польські викладачі та студенти підготували для нас широку культурну програму: екскурсії в Чехію, старовинним Вроцлавом, відвідування звітного концерту щорічного фестивалю Wradislawian cantans, Вроцлавського зоопарку, площі Ринок, панорами Рацлавіцкої.

    Анна ДРОНОВА,
    студентка четвертого курсу ІГДГ
    Львівської політехніки

     

    Вроцлав – місце зустрічей!

    Внаслідок співпраці “Львівської Політехніки” з Природничим університетом у Вроцлаві, з 14-24 вересня 12 студентів 3-4 курсів Інституту геодезії проходили навчальну практику у Польщі. Перші чотири дні українські і польські студенти спільно проводили геодезичні роботи у Щелінці Вєлькому (Столові гори). Гірський хребет розташований на шарі пісковику і через механічні пошкодження скелі зміщуються та утворюють численні ущелини, звідки і походить сама назва. Основною метою було прокласти нівелірні ходи першого класу і, внаслідок опрацювання вимірів, визначити величину зсуву гірських масивів за рік. Надзвичайні краєвиди, сонячна погода і дружність поляків сприяли швидкій і веселій співпраці.

    Інша частина практики проходила у Відділі Інженерії Картографування Родовищ і Геодезії у Вроцлаві. Відбулась офіційна зустріч з дирекцією Природничого університету. Студентів ознайомили з існуючою системою навчання, показали аудиторії та прилади, якими володіє кафедра. Зокрема дуже зацікавила перманентна станція GPS, де проводяться безперервні вимірювання і в RINEX-форматі передаються дані до приймачів користувача, аналогові стереокомпаратори, які дають можливість після орієнтування знімків одразу отримувати графічні зображення об’єкту в потрібному масштабі. Політехівці приймали участь в роботі з GPS-приймачем, де їм розповідали про його характеристику та можливості, а в комп’ютерних класах, за допомогою спеціальних поляризованих окуляр, розглядали карти у трьохвимірному зображенні.

    У вільний час геодезисти гуляли по місту, відвідали найбільший зоопарк Польщі, Вроцлавську Панораму, побували на феєричному фонтанному шоу та фестивалі класичної музики.


    Відділ студентських новин (Ярина Ніна)

     

    Польські студенти в Алушті

    Logo_AudytoriaЦього року наприкінці червня на базі навчально-оздоровчого табору „Політехнік-1″ науково-дослідницьку практику проходили студенти-геодезисти Вроцлавського природничого університету. Вони приїхали в Алушту зі своїми керівниками та професором кафедри вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії Львівської політехніки Степаном Савчуком. Мета практики ― провести науково-дослідні роботи з використанням сучасного супутникового обладнання.
    ― Практику ми намагалися організувати так, щоб вона пройшла цікаво, змістовно й пізнавально, ― говорить Степан Савчук. ― Нам вдалося визначити рівень моря на території пляжу табору та передати ці дані на висоту GPS-приймача, встановленого на причалі, що неподалік від місця вимірювання рівня моря. Це дозволило у тому ж місці визначити висоту ґеоїда та порівняти цю висоту з европейською моделлю ґеоїда для території Криму (попередня модель давала досить відчутні похибки ― більше метра). Сподіваємося, що після опрацювання результатів дослідження вдасться удосконалити модель европейського ґеоїда й водночас підвищити точність ґеоїда в районі Кримського побережжя.
    Инше дослідження полягало в тому, щоб зробити супутникові вимірювання в режимі реального часу з базових станцій, розташованих на різних відстанях від Кримського побережжя. Спочатку зробили спробу диференційних вимірювань відносно станції „Вроцлав”, розміщеної на території природничого університету. Однак, через велику відстань (1400 км) нам це не вдалося. Зате вдалими були дослідження відносно станції, розташованої на території Львівської політехніки.
    Досить успішно проведені дослідження щодо встановлення точности роботи Европейської системи позиціонування „ЕGNOS”. Ця система в режимі реального часу за допомогою одного приймача дозволяє визначити з навігаційною точністю своє місце розташування. Такі дослідження свого часу українські та польські студенти проводили у Вроцлаві й Львові.
    Практика польських студентів тривала десять днів, половину з яких було присвячено суто науковим дослідженням, а половину ― відпочинку.
    ― Нас втомила дорога, яку ми подолали за 37 годин, ― каже Катерина Козьолкевич. ― Зате всіх дуже приємно вразили гори, що виростали просто з лазурного моря! Тут така чиста і тепла вода, що ми можемо тільки позаздрити місцевим людям. Новиною для нас були сніданки, які в Польщі ми могли вважати за обід, адже сніданок у нас складається лише з канапок і молочних супів. Щодо студентів Львівської політехніки, то по-справжньому знайомство з ними відбулося тільки напередодні нашого від’їзду. Тепер можемо лише шкодувати, що це сталося так пізно. Додому ми поверталися обпалені сонцем, з безліччю знімків і з незабутніми враженнями.
    Погоджується з Катериною і Януш Ніштук:
    ― Наше життя в Алушті урізноманітнювали геодезичні вимірювання, екскурсії та инші заходи, які проходили в таборі. Ми вражені Алуштою та її околицями, унікальними пам’ятками. Наша група щиро вдячна професору Степанові Савчуку за те, що був з нами завжди і допомагав у різних ситуаціях. Оскільки він добре знає польську мову, то в спілкуванні з місцевими мешканцями у нас не виникало проблем. Без нього наша практика та надзвичайно цікаві подорожі Алуштою, мандрівка до Ялти, знайомство з Бахчисараєм і похід на гору Денерджі, де стоїть геодезичний знак Державної геодезичної мережі України, не були б такими довершеними.

    Підготувала Катерина ГРЕЧИН

     

    Категорії новин

    Календар новин

    Листопад 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Жов    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  

    Опитування

    Чи даєте Ви хабарі?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble