Мова

Останні коментарі

    Домінік Зброжек

    Видатний львівський учений – астроном, геодезист, метеоролог, педагог і організатор науки і освіти, член Краківської академії наук і ремесел Домінік Зброжек увійшов в історію геодезії і Львівської політехніки як перший завідувач найстарішої в Україні кафедри геодезії і сферичної астрономії, засновник і перший керівник єдиної XIX ст. в Західній Україні астрономічної обсерваторії і перший бібліотекар. До його заслуг відноситься і те, що він одним з перших розпочав у Львові наукові дослідження в галузі геодезії. Серед його учнів були видатні вчені й інженери: професори Ягеллонського університету у Кракові Мауріцій Пій Рудзкі (1862-1916) і Август Віктор Вітковскі (1854-1913), професори Вищої політехнічної школи (ВПШ) у Львові Плацид Заслав Дзівіньскі (1851-1936), Северин Відт (1862-l912), Роман Дзєсьлевскі (1863-1924) і д-р Ян Еміль Блаутг (1856-1920), інженери Казімєж Скровачевскі, Марцін Маслянка та інші.

    Домінік Зброжек народився 1 серпня 1832 р. в Самборі в родині ткача Матєя Зброжека гербу Порай і Барбари, уродженої Вілк. Загальну освіту отримав у народній школі і гімназії Самбора. Батьки мріяли, щоб син обрав духовну кар’єру, тому після закінчення гімназії його повезли до Львова, де він у 1849-50 р. навчався в академічній гімназії на філософських курсах. Проте зрозумівши, що духовна кар’єра не для нього, Зброжек вирішив отримати освіту в Технічній академії (ТА) у Львові (з 1877 р. – Вища політехнічна школа, з 1921 р. – Львівська політехніка, з 1939 р. – Львівський політехнічний інститут, з 1993 р. – Державний університет “Львівська політехніка”, а з 2000 р. – Національний університет “Львівська політехніка”). Але маючи недостатню підготовку, він у 1850-51 навчальному році вчився на річних підготовчих курсах до ТА. Батько не підтримав зміну майбутнього фаху сином, тому відмовився, а фактично й не міг допомагати йому матеріально. Зброжек був змушений одночасно з навчанням працювати вчителем у закладі Мáрія.

    У 1851 р. він вступає до ТА. Серед предметів, які там викладались, йому особливо подобались практична геометрія (геодезія), математика та фізика, їх викладали професори д-р Іґнац Лємох (1802-1875), д-р Вавжинєц (Лаврентій) Жмурко (1824-1889), Вінценц (Ченєк) Гаусманн (1826-1896) та д-р Віктор П’єрр (1819-1886). Бажаючи отримати більш фундаментальні знання з цих предметів, Зброжек їде і Відень, де в той час практичну геометрію викладав славнозвісний фізик, астроном і геодезист Крістіан Доплер (1803-1853). Прибувши у другій пол. 1853 р. у Відень Зброжек довідався, що К. Доплер нещодавно (17 березня) помер, але, не зважаючи на цю сумну звістку, він у 1853-54 навчальному році закінчує у віденській ВПШ, третій курс. Проте складне матеріальне становище змушує його після закінчення курсу залишити Відень і повернутися до Львова, зайнятися приватною педагогічною практикою і одночасно готуватися до іспитів за академію екстерном.

    У липні 1855 р. у львівському костелі Марії Магдалени відбувся шлюб Зброжека з Кароліною Кляйн. У цей час він працює в курсантській школі при військовому департаменті у Львові. Через три роки вирішує продовжити навчання і молоде подружжя їде в Прагу, де з 1858-59 навчального року Зброжек стає студентом Вищого технічного училища (ВТУ). Слухає лекції з геодезії видатного чеського геодезиста, картографа і географа професора д-ра Карела Франтішека Едварда фон Коржістки (1825-1906), учня К. Доплера, і сферичної астрономії професора Карла Єлінека (1822-1876).

    Korgistka

    Рис. 1. Проф. К. Коржістка

    Закінчивши навчання, він у 1860-61 рр. бере участь у нівелюванні в Моравії і Силезії під керівництвом К. Коржістки, який тоді вивчав орографічні особливості гірських територій імперії і з цією метою у 1860 р. відвідав також Карпати в Галичині. Після закінчення нівелірних робіт Зброжек у 1862 р. виконує астрономічні і метеорологічні спостереження під керівництвом К. Єлінека, а з листопада 1864 р. працює приватним асистентом у професора математики Йоганна Лібляйна (1834-1881).

    1 травня 1867 р. після поділу ВТУ на чеське і німецьке училища, Зброжека призначають тимчасовим асистентом кафедри геодезії Чеського ВТУ (ЧВТУ) з чеською мовою навчання, якою керував професор Франтішек Мюллер (1835-1900).

    Muller

    Рис. 2. Проф. Ф. Мюллер

    Цікаво, що 24 і 27 жовтня того ж року він був присутній на зустрічі з імператорам Австро-Угорщини Францом Йозефом І. (1830-1916), який відвідав ЧВТУ, оглянув його аудиторії та лабораторії, в т.ч. геодезичні, і, доречі, спілкувався з викладачами і студентами німецькою і чеською мовами. Одночасно молодий асистент продовжує вдосконалювати свої знання. Так, у 1866-67 і 1867-68 навчальних роках слухає лекції з нових розділів математики професора Гайнріха Дюрежа (1821-1893), а у 1868-69 навчальному році – з астрономії професора Карела Горнштейна (1824-1884), який був керівником Клементінської обсерваторії у Празі. При цьому, Зброжек відвідував бібліотеку ЧВТУ, де бібліотекарем працював син видатного славіста Павла Йозефа Шафаржіка (1795-1861), видатний чеський хемік і астроном професор Войтєх Шафаржік (1829-1902), ім’я якого носить кратер на зворотній стороні Місяця. Це допомогло йому в 1869-70 навчальному році подати дисертацію чеською мовою на тему “Geodeticke mefeni vysek” (“Геодезичне вимірювання висот”) на конкурс на зайняття посади приватного доцента геодезії. Комісія ЧВТУ у складі професора Ф. Мюллера, професора будівництва шляхів, залізниць і мостів Вілема Буковского (1831-1899) та професора математики д-ра Ґабріела Блажека (1842-1910) її високо оцінила, особливо її математичну частину, присвоїла Зброжеку звання доцента і на початок нового навчального року призначила контрольну лекцію. Вона, проте, не відбулася через те, що в ТА у Львові готувалися до відкриття кафедри геодезії і сферичної астрономії і на посаду завідувача, за рекомендацією професора Вавжинця Жмурка, запросили Зброжека. Доречі, у Празі в родині народилися син і чотири дочки, але у 1889 р. жила вже тільки дочка Марія.

    Кафедра була заснована 18 червня 1871 р., a 16 липня того ж року її завідувачеві доценту Д. Зброжеку було присвоєно звання, професора. З ЧВТУ його офіційно звільнили тільки у вересні 1871 р.

    Перед завідувачем кафедри стояли складні проблеми. Основні з них: нестача навчальної літератури, геодезичних та астрономічних приладів, приміщень (академія тоді знаходилась у будинку на розі теперішніх вулиць Вірменської і Театральної) і відсутність астрономічної обсерваторії. Все це впливало і на розвиток наукових досліджень.

    Уже в 1871-72 навчальному році асистент П.З. Дзівіньскі записав курс лекцій з геодезії, який читав професор Д. Зброжек німецькою мовою і які згодом були розмножені автолітографським методом під назвою “Vorträge der Geodäsie…” (“Лекції з геодезії…”). У наступному році кафедра отримала дотацію (350 злотих) для придбання геодезичних приладів. А коли 12 березня 1873 р. було прийнято “височайше” рішення про будівництво нового корпусу академії, то там з ініціативи Зброжека було передбачено і будівництво астрономічної обсерваторії. Для неї у 1874-77 рр. було побудовано два бетонні стовпи висотою 30 метрів кожний, ізольовані від інших частин будинку. Один стовп був призначений для екваторіального кола, другий – для рефрактора з паралактичною установкою. Через фінансові труднощі придбали лише астрономічний універсальний прилад фірми “Т. Ertel & Sohn” (Мюнхен, Баварія), два маятникових годинники Шорта, декілька хронометрів, хронограф і декілька менших приладів. Деякі з цих приладів і досі є на кафедрах геодезії, вищої геодезії і астрономії та в музеї Національного університету “Львівська політехніка”. Правда, у 1882 і 1883 рр. Міністерство культів і освіти виділило ще 1700 злотих для придбання нових приладів для обсерваторії. Велику допомогу в придбанні приладів надала кафедрі і Міжнародна федерація геодезистів (International Federation Surveyors), заснована у 1878 р. Про проблеми ТА говорилося і на зустрічі Колегії професорів з імператором Австро-Угорщини Францом Йозефом І., який 13 вересня 1880 р. оглянув новозбудований корпус. Доречі, тоді імператор подарував ТА свій портрет роботи польського художника Францішека Крудовского (1860-1945) та замовив для актової зали ТА 11 картин – алегорій, що ілюструють розвиток людства, у видатного польського художника чеського походження Яна Матейки (1838-1893), робота над якими була закінчена у 1892 р.

    Observatory

    Рис. 3. Обсерваторія Львівської політехніки у 1913 р.
    (добова поштівка з приватної збірки)

    Професор Зброжек читав лекції з геодезії і вищої геодезії, а 1886/87 навчального року також з уперше введеного курсу сферичної астрономії, вів практичні заняття з геодезії і ситуаційного малювання (топографічне креслення). Влітку він проводив 20-денну навчальну геодезичну практику у містах Галич, Жовква, Золочів, Калуш, Коломия (всі нині Україна), Жешув (укр. Ряшів), Перемишль, Санок, Тарнув і Ярослав (всі нині Польща). Студенти створювали топографічні плани цих міст. Особливо слід відзначити вперше створений план Галича з зображенням рельєфу горизонталями. На його основі археологічна комісія відкрила історичний центр Галича. Це мало велике значення для вивчення історії Галицько-Волинського князівства і Київської Русі в цілому. Асистентами на кафедрі у період завідування Д. Зброжека працювали П.З. Дзівіньскі (1871/72-1874/75 навч. pp.), A.B. Вітковскі (1878/79 навч. p.), M. Масьлянка (1880/81 навч. p.), P. Дзєсьлевскі, С. Відт (1885/86, 1886/87, 1888/89, 1889/90 навч. pp.) та К. Скровачевскі (1887/88 навч. р.).

    5 лютого 1874 р. Зброжек отримав ще одне навантаження. Ухвалою Колегії професорів його призначають бібліотекарем ТА, що певно було пов’язано не лише з його організаторськими здібностями, але й з знанням ним функціонування бібліотек ВПШ у Відні і ЧВУТ у Празі. Бібліотека ТА тоді розташовувалась у частині будинку Жарських (тепер вул. Вірменська, 4), і він доклав чимало зусиль до її впорядкування і відкриття читального залу. При відкритті нового корпусу (нині головний корпус) бібліотеку розмістили на його другому поверсі (тепер аудиторія 214). При ній почали працювати читальні зали для професорів і студентів. Фонди бібліотеки завдяки зусиллям Зброжека постійно поповнювались. На кінець 1889 р. там нараховувалось 5225 праць у 11808 томах. Цікаво, що бібліотечні шафи були виготовлені у 1880 р. за проектом архітектора і професора ВПШ Юліана Захарієвича (1837-1898) на фабриці столярних виробів “Bracia Wczelak” львівських чехів братів Йозефа (1848-1925) і Франтішека (1840-1899) Вчелаків і збереглися до нашого часу.

    Активно включився професор Зброжек у наукове і громадське життя академії і міста. З 1871 р. він бере участь у роботі Технічного (засн. 16.12.1862 р., існувало до 1879 р.), а з 1877 р. – Політехнічного товариства (засн. 30.05.1877 р.) у Львові, де один-два рази на рік виступає з науковими повідомленнями, наприклад, про тахеометрію (1878 р.), залежності, які виникають через обертання небесної сфери (1878 р.), облік часу (1879 р.), паралакс Сонця, точність геодезичних приладів (1880 р.), рівень і колімаційну вісь (1884 р.), час (1886 р.), точне нівелювання (1886 р.), ізогієти (1888 р.), точне нівелювання Львова (1888 р.) тощо. Він брав участь і у створенні польської геодезичної термінології. Під його керівництвом С. Відт вивчає можливість застосування спектрального аналізу в астрономії і метеорології і досліджує планіметри, напр., планіметр Амслера, а Я. Блаутг вдосконалює пристрій для інтерполяції горизонталей професора ЧВТУ Ф. Мюллера.

    19 лютого 1873 р. з ініціативи вчених ТА і Львівського університету у приміщенні актового залу міської ратуші відбулося урочисте засідання, присвячене 400-річчю з дня народження геніального польського астронома Миколая Коперніка (1473-1543). Відкрив засідання доповіддю про життя М. Коперніка ректор університету професор Антоні Малецкі (1821-1913). Доповідь про наукову діяльність вченого виголосив професор Д. Зброжек. У кінці засідання всім присутнім була роздана латинська ода на честь Коперніка, написана професором університету Я. Вробелем.

    Займався професор Д. Зброжек також вирішенням наукових проблем, які виникали під час створення т.з. стабільного кадастру в Австро-Угорській імперії, наприклад, вдосконаленням приладів для вимірювання площ на планах і картах і підвищенням їх точності. Саме цим викликана публікація у 1876 р. в Кракові праці “Teoria planimetru biegunowego” (“Теорія полярного планіметра”), що була помітним явищем у розробці теорії і вдосконаленні цього приладу. На її основі фірма “G. Coradi” (Цюріх, Швецарія) виготовила компенсаційний полярний планіметр, який широко використовувався і в XX ст. У 1878 р. він видає ще один свій підручник “Teoria najmniejszych kwadratow” (“Теорія найменших квадратів”), а у 1888 р. працює над розділом з геодезії для “Технічного підручника”, який готувався для вищих шкіл Галичини. Ряд наукових статей вчений друкує у часописі “Czasopismo techniczne” (“Часопис технічний”; виходив у Львові в 1883-1939 рр.). Там же, починаючи з першого номера, друкуються його повідомлення під рубрикою “Z Obserwatorium c. k. Szkoly politechnicznej we Lwowie” (“3 обсерваторії ц. і к. Вищої політехнічної школи у Львові”).

    8 жовтня 1877 р. ТА перейменували на ВПШ. В цей час завдяки Зброжеку почали працювати астрономічна обсерваторія школи – друга в історії Львова і єдина у XIX ст. в Західній Україні, а у 1878 р. і метеорологічна станція 2-го розряду. Доцільно згадати, що перша астрономічна обсерваторія у Львові була заснована ще у 1769 р. за ініціативою ректора Академії Львівської (або Єзуїтської) Домініка Зеленки астрономами Лудвіком Гошовскім (1732-1802) і Себастяном Алойзи Сєраковскім (1743-1824) і знаходилась в вежі коло костелу єзуїтів на площі Івана Підкови (проте вже в XIX ст. відомості про неї відсутні). Цікаво, що в цій обсерваторії у 1776 р. визначили широту і довготу Львова відомі австрійські астрономи і геодезисти Йозеф Ксавер Лісґаніґ (1719-1799) і Франц Ксавер фон Цах (1754-1832).

    Zbr_Niv

    Рис. 4. Нівелірна мережа створена Д. Зброжеком у Львові

    У 1880-1888 рр. кафедрою була створена перша нівелірна мережа Львова, що складалася з 18 реперів, висоти яких були отримані з помилкою 1, 2 мм на 1 км ходу (рис. 4), причому професор Зброжек проклав прямий хід, а асистент Відт зворотний хід, а дослідженням приладів займалися колишній асистент Р. Дзєсьлевскі та студент, а згодом асистент, К. Скровачевскі. Відомо, що мережа використовувалась для будівництва першої львівської каналізації, тому, що державна мережа точного нівелювання в Галичині була створена ВГІ у Відні лише у період з 1888 по 1892 рр. Для закладки реперів застосовували спеціальні марки, що їх вперше використали у Саксонії в 70-х рр. XIX ст. (рис. 5). Відлік висот створеної мережі вівся від репера, що знаходився в стіні головного корпусу ВПШ. Його висота була визначена ймовірно у 1883 р. за допомогою барометричного нівелювання від рівня Адріатичного моря у присутності висококваліфікованої міжнародної комісії на чолі з відомим австрійським військовим геодезистом і картографом, членом Європейської комісії з градусних вимірів і колишнім начальником Військово-географічного інституту (ВГІ) у Відні (Австро-Угорщина) фельдмаршалом-поручником Августом фон Фліґели (1811-1879), уродженцем недалекого від Львова містечка Янів-Любельскі в Галичині (нині Люблінське воєводство, Польща). Доречі, іменем А. Фліґели названо найпівнічнішу точку Російської Федерації, Європи та Євразії – мис на острові Рудольфа в архіпелазі Земля Франца – Йосипа (Північний Льодовитий океан). У складі комісії також були професор астрономії і вищої математики Ягеллонського університету і директор обсерваторії у Кракові Міхал Францішек Карліньскі (1830-1906), професор вищої геодезії Віденської політехніки д-р Йозеф Філліп Герр (1819-1884) та президент Австро-Угорської комісії з градусних вимірів полковник Йоганн фон Ґанагль (1817-1879), також колишній начальник ВГІ у Відні.

    У липні 1991 р. автором здійснено пошук стінних марок, закладених Зброжеком. Виявилося, що вони збереглися на будівлях головного корпусу Національного університету “Львівська політехніка”, середньої школи № 35, костьолу Марії Сніжної, церков Св. Андрія і Св. Миколая, решта ймовірно знаходиться під штукатуркою будівель або знищена. Такого ж типу марка була знайдена на головних воротах Личаківського цвинтаря, що свідчить про прокладку в подальшому нових нівелірних ходів у зв’язку з будівництвом міської каналізації.

    Виконувана робота вимагала вирішення ряду наукових проблем. У 1884 р. у Львові Зброжек друкує роботу “О libeli і osi kolimacyjnej” (“Про рівень і колімаційну вісь”), де вирішено питання про одну з перевірок нівеліра. У цьому ж році у Кракові виходить його визначна праця “Zastosowanie wyznacznikow w teorji najmniejszych kwadratow” (“Застосування визначників в теорії найменших квадратів”), де запропоновано новий метод вирівнювання створеної мережі. Крім того, у “Czasopismo techniczne” ним були опубліковані важливі висновки, актуальні і зараз, щодо проведення робіт. Вони стверджують, що найкращі результати отримують під час нівелювання вночі і що температура спостерігача впливає на рівень нівеліра. Ці перші дослідження нівелірної рефракції у Львові свідчать про те, що на кафедрі геодезії розпочали вивчати рефракцію ще на початку 80-тих рр., XIX ст. і продовжують в XXI ст., а проф. Д. Зброжека слід вважати першим львівським вченим-геодезистом – дослідником рефракції.

    Znak wysokosci

    Рис. 5. Стінна марка
    а – латунний зрізаний конус у стіні;
    б – чавунна табличка з надписом Z. W. (Znak wysokosci);
    в – сучасний вигляд.

    З 1886 р. Зброжек керує метеоспостереженнями в регіоні. Він, наприклад, власноручно викреслив карту Галичини на якій за допомогою ізогієт (ізоліній однакових сум опадів за певний проміжок часу) показано їхній стан у 1887 р. Для цього, на метеостанції, яку ще у 1880 р. включили до мережі станцій 1-го класу, були опрацьовані дані спостережень 130 метеостанцій і постів. Перша така карта була опублікована у “Czasopismo techniczne” у 1889 р. і стала визначним вкладом у вивчення клімату Галичини.

    Такою невтомною і багатогранною діяльністю професор Д. Зброжек здобув повагу і у Міністерстві культів і освіти Австро-Угорщини, і у широкої громадськості. Обирався також членом Ради міста Львова, а у 1876-83 рр. був послом до Галицького Сейму від міста Самбора. У ВПШ в 1878/79 і 1879/80 навчальних роках був деканом факультету дорожньої і водної інженерії, а в 1884/85, 1885/86, 1886/87 і 1887/88 навчальних роках деканом машинобудівного факультету. Міністерство культів і освіти Австро-Угорщини неодноразово призначало його державним комісаром у різних наукових справах.

    На 1888/1889 навчальний рік його обрали ректором ВПШ. На цій посаді на початку 1889 р. він захворів, а 1 липня, під час перебування у Самборі, помер, де його й поховали на місцевому (нині старому) цвинтарі в гробівці Стажкевичів. На знак трауру на головному корпусі ВПШ була вивішена чорна хоругва. Ще у 1989 р. на прохання автора гробівець був відшуканий пані Яніною Коблик з Самбора. На ньому тоді існував наступний надпис: Ddmirok Zbrozek / Profesor Politechniki Lwowskiej / Poset do Sejmu / Obywatel Sambora /1832 – 1.VII.1889/.

    У 2007 р. минуло 175 років з дня народження професора Домініка Зброжека Сподіваємося, що ця стаття відкриє геодезичній громадськості України одного з визначних вчених-геодезистів Львівської політехніки, стане відправною для подальших досліджень його наукової спадщини і розвитку всебічного співробітництва геодезистів України, Чехії і Польщі. А створена Д. Зброжеком перша нівелірна мережа Львова може служити не лише як пам’ятка геодезичних робіт ХІХ-го століття. У випадку, якщо вдасться відшукати більшість пунктів і вони виявляться придатними для нівелювання, то й для вивчення сучасних вертикальних рухів земної кори на терені Львова. Що стосується першого нівелірного пункту (марки), який знаходиться справа від входу на стіні головного корпусу політехніки, то біля нього би могла бути встановлена пам’ятна дошка з приблизно наступним надписом “Перший нівелірний пункт на території м. Львова, закладений і визначений професором геодезії Львівської політехніки Д. Зброжеком у 1880-83 рр.”.


    (автори: А.Дрбал, М.Коцаб, В.Неєдли)

     

    Категорії новин

    Майбутні події

    There are no upcoming Події at this time.

    Календар новин

    Січень 2021
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Гру    
     123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Опитування

    Чому Ви поступили на геодезію?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, картограф , робота
    jooble