Home » Кафедра вищої геодезії і астрономії » До аспірантури йдуть найкращі: молоді науковці кафедри вищої геодезії та астрономії досліджують Землю

Мова

Останні коментарі

    До аспірантури йдуть найкращі: молоді науковці кафедри вищої геодезії та астрономії досліджують Землю

    logo_nulp2_ukr

    Дослідженням моніторингу тропосфери, оперативним визначенням метеорологічних параметрів атмосфери та визначенням місцерозташування пунктів у глобальному, регіональному та локальному масштабах для дослідження деформації земної поверхні опікується спільно зі своїми молодими науковцями професор кафедри вищої геодезії та астрономії ІГДГ Степан Савчук.

    – Серед досліджень, які проваджу спільно з групою аспірантів і студентів, – використання методів космічної геодезії для розв’язування задач науки про Землю, – розповідає професор. – Пріоритетними є дослідження використання глобальних навігаційних супутникових систем, і частково – використання методів супутникової лазерної віддалометрії. Досліджуємо проходження сигналу від супутника через середовище, яким є атмосфера Землі. Цей сигнал часто спотворюється, має певні збурення, що викликають зміни координат точок на земній поверхні. У полі нашого зору – дослідження точності визначення координат з метою встановлення загальноземних і національних систем відліку, які потім використовують у геодезії, навігації, кадастрі. Останніми роками ці напрями інтенсивно розвиваються. Звичайно, осягнути заплановані дослідження своїми силами досвідченим науковцям не під силу. Отут на допомогу приходять молоді науковці. Нині в нашій команді – аспірантки Ірина Сосонка, Аліна Хоптар, асистент Софія Доскіч, а також магістр Дана Боїло. Дані для своїх досліджень вони отримують зі станцій супутникових спостережень, які є у підпорядкуванні Львівської політехніки. Вони в основному розміщені на території Львівської області, частково Волинської й Рівненської областей. Також отримуємо потрібні дані з території всієї України, а ще – з Польщі, Чехії, Угорщини й Румунії.

    Молоді науковці користуються двома видами програмного забезпечення світового рівня. На оновленій версії одного з них (лише цього року отримали ліцензію) працює аспірантка третього року навчання Аліна Хоптар. Дівчина закінчила магістратуру в одному з вишів Німеччини й хоча мала чимало пропозицій, повернулася до Львівської політехніки, аби саме тут поглиблювати свої знання й займатися наукою. Вона досліджує поєднання різних типів спостережень космічних даних зі супутників, прагне сказати й своє слово в науці, удосконалити результати опрацювання. Побіч того, удосконалює існуючі технології, які згодом стануть у пригоді підприємцям. Вже на початку вересня Аліна їде на триденне стажування до Португалії. Везе туди свої пропозиції щодо поліпшення програмного забезпечення. На жаль, поїздка відбудеться її коштом. На цьому стажуванні буде не більше 25 осіб з усього світу, які поглиблюватимуть знання з цього програмного забезпечення.

    За результатами досліджень аспірантка (нині вже асистент кафедри) Софія Доскіч упродовж трьох років (за старою програмою) підготувала свою дисертацію й готується до її захисту. Софія навчалася на кафедрі фотограмметрії та геоінформатики, однак в магістратуру пішла саме до професора Степана Савчука. На її думку, Степан Григорович має великий авторитет в інституті, «знаний науковець у світі й працювати з ним – це велика честь, адже таких відданих науці людей в Україні можна порахувати на пальцях».

    Якщо Аліна й Софія вступили до аспірантури відразу після закінчення магістратури, то Ірина Сосонка вирішила трішки попрацювати. Після трьох років таких експериментів, зрозуміла, що наука – це її. В аспірантурі вона навчається вже другий рік, досліджує дію різного роду похибок на проходження сигналу від супутників до поверхні Землі. Нині вона твердо знає що буде не лише науковцем, а навчатиме студентів, адже це їй дуже подобається. Дана Боїло розпочала роботу над дипломним проектом, нині – на переддипломній дослідницькій практиці працює над експериментальною частиною. Наразі дівчина ще не вирішила, що робитиме після отримання диплома, можливо спробує себе на практичній роботі, бо вона їй більше до душі.

    Своїми молодими науковцями задоволений і їхній керівник. Як зізнається професор, після випадку з аспірантом, якого довелося виключити після першого курсу, до підбору кадрів ставиться дуже прискіпливо. Виручає те, що до аспірантури йдуть найкращі магістри, які продовжують працювати над своїми темами. Згодом їхні дослідження стають ядром майбутніх магістерських і дисертаційних робіт.

    – Частково сам шукаю тих, хто буде займатися наукою, частково вони самі «вишукуються», – каже мій співрозмовник. – Зазвичай працюю з тими, кого знаю вже кілька років. Час від часу перевіряю їх на різних наукових кафедральних заходах, конференціях. Ті, хто вже щось зробив своїми руками й розумом, стають нашими аспірантами. Загалом, нас рятує те, що фінансове питання для тих, хто бачить себе в науці, не є вирішальним чинником, інакше ми не мали б жодного молодого науковця.

     

    Leave a comment

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Категорії новин

    Календар новин

    Жовтень 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Вер    
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031  

    Опитування

    Оцініть сайт Інституту геодезії

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble