Home » Тижневик "Аудиторія" » Фізика, математика й акторство. А чому б ні?

Мова

Останні коментарі

    Фізика, математика й акторство. А чому б ні?

    Logo_AudytoriaЧетвертокурсницю Інституту геодезії Львівської політехніки Наталю Антохів легко не помітити серед натовпу — тендітна скромна дівчина. Та… як тільки вона опиняється на сцені — світ крутиться лише довкола неї. Наталка надзвичайно харизматична, талановита — співає, танцює, пише сценарії, чудова акторка, яка обожнює математику, фізику, історію і мандри.

    — Акторство мене захоплює дуже давно. Я навіть мала мрію вступити на цю спеціальність, та коли побачила, який величезний конкурс і мала кількість державних місць, то не наважилася. Хоча не шкодую, що навчаюся на геодезії, бо це досить цікава спеціальність, тим більше, що мені подобається і математика, і фізика. Тож маю можливість реалізовувати ще й ці свої вміння, — розпочала розмову Наталя Антохів.

    Про те, що в Політехніці зможе зреалізувати свої творчі здібності, дівчина зрозуміла на другому курсі, коли готувалися до участі у фестивалі „Весна Політехніки“. Коли ставили першу свою виставу, формували нову команду, Наталя писала сценарій, бо не було кому цього робити, як, зрештою, і грати на сцені. Тож мусила бути і сценаристкою, й акторкою, і режисеркою. Хоча для дівчини це не стало чимось новим, бо вже тринадцять років співає в ансамблі, не раз виступала в різних амплуа, їздила разом із гуртом закордон.

    — Я люблю сцену, це моя зона комфорту. У мене не буває страху, я виходжу на сцену й починаю там жити. Мені більше подобаються комічні ролі, хоча вони складніші, бо якісний і грамотний гумор — це справжнє мистецтво. А драматургія — це завжди почуття, співчуття — глядачеві таке подобається і на цьому досить легко зіграти. Тому так багато є якісних драм і мало добрих комедій. Я люблю класичний театр, як Театр ім. Марії Заньковецької, а мій улюблений актор — із Театру ім. Леся Курбаса Олег Цьона, — розповіла дещо про свої захоплення дівчина.

    Свій перший виступ „Чойс“ (за новелою О.Генрі „Фараон і хорал“) на університетській сцені команда, у якій грала Наталя Антохів, побудувала на глибокій філософії. Та за реакцією глядачів розуміли, що все ж таки для студентських фестивалів найкраще готувати комедії чи мюзикли. Цьогорічний виступ був найскладніший щодо постановки, бо виступали з величезною масовкою, у якій кожен актор мав свою роль. І навіть ті, хто були на задньому плані, мусили грати не менш майстерно, ніж головні герої.

    Каже, що для успіху виступів, зрештою, як і будь-яких справ, важливо мати поруч надійних партнерів. Переконана, що саме завдяки підтримці друзів може досягати добрих результатів й особливо вдячна їм за те, що знають як і вміють розрадити.

    — Моя найбільша проблема: не люблю, коли відхиляються від сценарію. Бо стараєшся, пишеш фрази, які були б доцільні в певний момент, а потім раптом хтось говорить щось зовсім інше й ще зазвичай переходить на суржик. Уважаю, що це взагалі проблема „Весни Політехніки“. Треба вчитися говорити грамотно, бо часто суржик псує враження, — додала моя співрозмовниця.

    Наталка багато читає, часто саме враження від того чи іншого твору стають основою в сценарії, спонукою для мандрівки чи поштовхом до глибшого вивчення якоїсь теми.

    — Я — людина настрою. У мене будь-якого моменту може виникнути бажання порозв’язувати якісь логічні завдання чи просто погуляти містом і знайти щось цікаве, чого не знаю, а потім ретельно шукати інформацію про це. Тепер читаю Айн Ренд „Атлант розправив плечі“, перед тим Дена Брауна „Код да Вінчі“. Єдине, що не дуже люблю — фантастику. Час від часу пишу вірші, та не так багато часу цьому приділяю. Читаю блоги мандрівників. Особливо захоплююся тими, хто мандрує з дітьми. Люблю історію, завжди намагаюся вивчати події з різних джерел і різних авторів. Для мене важливі факти.

    Та найбільше з усього Наталя любить мандрувати. Каже, що живе від подорожі до подорожі. Як тільки отримує стипендію, обов’язково кудись їде. Із друзями багато подорожує Україною, Європою.

    — Я об’їздила всі європейські країни, крім Іспанії та Португалії. Звикла до життя в дорозі, люблю сам процес руху. Мені вистачає півгодини, щоб зібратися і їхати. Є місця, куди подобається повертатися. Дуже хочу пожити в Ісландії. Колись переглядала документальний фільм про цю країну, дещо читала. Для мене вона асоціюється з тишею, спокоєм і цікава тим, що можна побути далеко від усіх. Узагалі хотіла б мати можливість подорожувати так, щоб якийсь час перебувати в тій чи іншій країні, щоб пізнати її культуру, людей, відчувати атмосферу. Подобається їздити не туристичними маршрутами, а самостійно, бо так значно цікавіше відкривати для себе міста — вони всі різні та з власним шармом, — завершила розмову дівчина.


    Наталія ПАВЛИШИН

     
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  

    Leave a comment

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    2 × 1 =

    Категорії новин

    Календар новин

    Листопад 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Жов    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  

    Опитування

    Чи вважаєте Ви потрібними повторні курси?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble