Home » Тижневик "Аудиторія" » Півзахисник № 9 Михайло Павлів і командний дух регбі

Мова

Останні коментарі

    Півзахисник № 9 Михайло Павлів і командний дух регбі

    Logo_Audytoria

    Відмінника ІГДГ Львівської політехніки, четвертокурсника Михайла Павліва зацікавили грою у регбі його старші друзі, які вже цим видом спорту займалися давніше. Спорт, переконаний хлопець, сприяє дисципліні й організованості. Півроку він ходив на тренування, а потім став грати в основному складі львівського „Сокола“. Через хорошу гру, добру фізичну форму й розуміння тактики гри ввійшов у молодіжну збірну України. Торік збірна Львівської області, в якій кістяк — політехніки, здобула перше місце на Універсіаді України.

    — Михайле, де в Україні регбі розвинене найбільше?

    — В Одесі і Харкові. У Харкові є професійна команда, гравці якої — основа нашої національної збірної. Вони чемпіони з регбі вже десять років поспіль. В Одесі є три команди — професійна і молодіжні. Київ, Рівне, Ужгород, Івано-Франківськ — теж регбійні міста. Львів же щороку конкурує за третє місце з Хмельницьким.

    — Скільки у Вашій команді гравців, адже регбі різне?

    — Ми робимо акцент на класичне регбі-15, а також — регбі-7. Регбі-7 — це не тільки сім гравців у команді, а й менше днів для визначення чемпіона, отже це менш виснажливо. А останні два роки практикуємо регбі-13 — воно менш розвинене в Україні, але тепер його розвиток набирає стрімких обертів. У ньому трохи інші правила, формування раків, аутів, хоч основа подібна до інших регбі. Тому той, хто грає у регбі-15, легко адаптується до нього. Торік і позаторік ми здобули в ньому друге місце в Україні і стали майстрами спорту.

    — Хороший регбіст — це який гравець? Конкретизуйте.

    — Регбі — силовий, контактний вид спорту і вимагає добрих фізичних властивостей, тим більше, що тайм триває 40 хвилин, а вся гра — удвічі більше. Важливий характер гравця, його вміння робити захвати, не боятися зупиняти супротивника важкої ваги на швидкості. Мусиш усі свої дії скеровувати на результат.

    — Де усіх цих навичок можна набути? Має бути специфічна підготовка, потрібно додатково займатися боротьбою?

    — Часто гравці, які приходять до нас, перед тим займалися боротьбою, тому регбі дається їм набагато легше. Багато гравців також є легкоатлетами, адже треба багато й швидко бігати. Але такі спортсмени мають перевагу лише в певному аспекті. Можна прийти і без підготовки — тренер, якщо маєш бажання, всього навчить. Крім цього, у команді завжди є підтримка — критика, похвала, підказки, як зробити ліпше. Тоді ти розвиваєш свої властивості рівномірно.

    — У Вашому випадку як було — Ви починали з нуля чи мали якийсь спортивний досвід?

    — Я раніше займався три роки футболом, тож добре бігав і мав до- бре розвинений удар по воротах. Щодо захватів, то спочатку не знав, як їх робити, але потім мене навчили.

    — Так розумію, що в регбі найваж- ливіше — це злагоджена команда. Як формується командний дух?

    — Він формується насамперед під час тренувань. Сезон починається у березні, завершується в червні, згодом ми у роз’їздах з вересня до листопада. Коли ти стільки часу проводиш з людьми, разом святкуєш щось, гуляєш містом, тобі стають відомі всі їхні звички, і ті люди — ніби друга сім’я. Тож під час гри ти знаєш їхні дії наперед.

    — Буває, що хтось не вписується в команду, має свої амбіції?

    — Інколи хлопці або не витримують тренувальний процес, або з якоїсь іншої причини через місяць перестають ходити. Загалом же, новачок уже через півроку знає специфіку людей команди. Дехто, коли йде настанова на гру, хоче все зробити по-своєму. Проте згодом він починає розуміти, що не варто показувати своє „я“, а грати так, як радить тренер. У командній грі кожен мусить виконувати свої функції, тоді й буде хороший результат. Той, хто не знає правил, каже, що в регбі всі б’ються між собою. Хоч насправді це дуже ввічлива гра: коли ти лежиш на землі, жоден гравець з іншої команди не смітиме завдати тобі шкоди — повага до суперника понад усе. І нема симуляції травм.

    — Попри те, що це командна гра, вона складається з окремих людей. Як Ви бачите, що в команді прогресуєте?

    — У регбі буває так, що людина грає на одній позиції, а потім переходить на іншу. Але я проявив себе на одній — в рішеннях під час гри, побудові тактики. Коли ти дивишся на інших, старших гравців, то бачиш, що є ще чого прагнути й досягати, зокрема в техніці. Коли вивчиш пас, захват, удар, то їх ніколи не забудеш, як і їздити на велосипеді, а лише покращуватимеш.

    — Як Ви дбаєте про свою фізичну підготовку?

    — У міжсезоння маємо по три тренування на тиждень, а також важка атлетика й командно — кросфіт, у якому є і силова складова, і бігова. На навчально-тренувальних зборах зосереджуємося більше на тактиці, відпрацьовуємо разом аути, початкові удари.

    — Регбі, мабуть, досить втомлива гра. Яким чином після неї відновлюєтеся?

    — Так, виснажлива, опісля хочеться лише відпочивати вдома, і то довго. Після гри йдемо з хлопцями в сауну, там переглядаємо матч, в якому грали, й аналізуємо свої дії, помилки.


    Наталя ЯЦЕНКО

     

     
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  
    •  

    Leave a comment

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    19 + two =

    Категорії новин

    Календар новин

    Листопад 2017
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Жов    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    27282930  

    Опитування

    Де б Ви хотіли пройти літню геодезичну навчальну практику ?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble