Home » Тижневик "Аудиторія" » Коли в Непалі вирувала стихія …

Мова

Останні коментарі

    Коли в Непалі вирувала стихія …

    Logo_AudytoriaВладиславу Рябчію, доценту Національного гірничого університету, а нині докторанту Інституту геодезії Львівської політехніки, „пощастило“ побувати у Непалі саме у дні, коли країну струсонули два потужні підземні поштовхи. Днями він приїхав з Дніпропетровська до Львова, тож ми попросили його поділитися власним баченням цієї події.

    — Тибетом цікавлюся давно і це вже вдруге пробував потрапити туди, — розповідає Владислав Валерійович. — Вперше не вдалося через Китай, який якраз закрив кордон з Тибетом. Цього разу за планом ми мали піднятися на гору Кайлаш (духовне місце буддистів), що на території Тибету.

    Наша перша зупинка була в столиці Непалу — Катманду, куди ми прилетіли зранку 25 квітня. Ми піднялися в хол другого поверху п’ятиповерхового готелю, як раптом почули начебто легкий дзвін не то трамвая, не то шуму в метро, а через секунду відчули легку вібрацію. Перший поштовх був унікальний тим, що у високих амплітудах тривав десь близько 30 секунд. Я сидів у кріслі і коли хотів піднятися з нього, то не зміг: підлога „ходила“ ходуном в півметровому діапазоні. Під час поштовху горизонтально трясло так, аж попадало все, що стояло на столах і навіть стільці. На диво, у величезному акваріумі ні одна рибка не загинула (у мене вдома під час землетрусу загинуло два меченосці). Зміг піднятися десь наприкінці першої хвилини, коли все почало потроху заспокоюватися. З невеликою паузою у 2 — 3 хвилини поштовхи повторилися, але вже не такі сильні. Ми вирішили сховатися під балкою, хоча нам фактично нічого серйозного не загрожувало: всі будівлі з кінця 80-х років, не кажучи вже про сучасні, побудовані за сейсмологічними технологіями, і практично не були пошкоджені. Другий потужний землетрус ми відчули через кілька днів на п’ятому поверсі іншого готелю. Нас знову 30 секунд „поколисало“. Як довідалися згодом, Непал трясло в районі близько 8 тисяч кілометрів. Найбільше людей під час першого поштовху загинуло в Катманду. Другий приніс близько сотні жертв, майже тисячу було травмовано і пропало безвісти. А нещодавно довідався, що країну знову потрясло. Такої ситуації не побажаєш нікому.

    — Чи відчули паніку серед людей?

    — Паніки, як такої, я не помітив. Все населення організовано вийшло на рятувальні роботи. Їм допомагало багато країн. Ми ж найперше намагалися додзвонитися до рідних, щоб повідомити, що з нами все добре. 27 квітня влада Непалу відмінила націнки роумінгу для всіх іноземних операторів, а також зменшила плату за дзвінки у країні. А от Київстар знову нагадав нам, що дзвінки і есемески платні. Наступного дня, незважаючи на поштовхи, які повторилися, ми піднялися до Мавп’ячого монастиря, звідки добре було видно все місто. З цієї висоти ми побачили, як організовано йдуть рятувальні роботи, до якої долучилися військові гелікоптери і рятувальники з інших держав.

    — Чи бачили Ви рятувальників з України?

    — Ні, ми їх не бачили. Знали лише про приліт близько 20 журналістів. Крім цього, рейс чомусь прямував через Індію, обравши значно довший шлях, що разом з дальшими „пригодами“ обійшлося державі (як потім підрахували) у 7,5 мільйона гривень. Насправді, щоб вивезти стільки людей достатньо було 100 тисяч. Прикро, що журналісти передавали в Україну не зовсім достовірну інформацію з місця подій. До прикладу, писали, що над містом витає трупний запах. Насправді, була пошкоджена каналізація, від якої йшов неприємний запах, адже в технічному плані Непал — відстала країна. Люди гинули там, де будинки не були сейсмостійкі, в центрі міста руйнувань не було. В українських ЗМІ повідомили також, що внаслідок землетрусу була зруйнована найвища пагода у світі. Насправді вона не лише вистояла, а й навіть не зазнала його впливу.

    — Якою побачили країну у ці трагічні для неї дні?

    — Це красива, однак дуже бідна країна. Але європеєць тут спокійно може харчуватися у ресторані за 5 доларів (100 рупій). Тобто, там усе значно дешевше порівняно з Україною. Народ дуже відкритий, дружелюбний, чесний. Після середньої освіти чи коледжів молоді непальці продовжують свою освіту в Індії. Мало хто потім повертається додому, переважно залишаються в Індії, чи їдуть в інші країни.

    — Тож Вам і на цей раз не вдалося побувати в Тибеті?

    — Незважаючи на неприємності, яких завдала природа, поїздкою загалом задоволений. Ми, звичайно, могли полетіти додому відразу, але тоді втратили б майже тисячу доларів. Не всі на це погодилися, тому туристична фірма подбала про безплатну воду і харчування для тих, хто вирішив продовжити свою відпустку, організувала різні екскурсії. А через 5 днів ми відправились у пізнавальний тур в королівський Бутан. Цікава деталь: коли вперше приїхали в Катманду, про існування України тамтешній народ нічого не знав, а коли повернулись з Бутану (а це було 10 травня), непальці вже були добре обізнані з пригодами нашого „рятувального“ літака і достеменно знали, що є така країна, як Україна. На жаль, довідалися вони про неї не з кращого боку. Додому повернулися своїм рейсом. Прикро, що й цього разу не зміг побувати в Тибеті, але ця пригода не відбила в мене бажання таки потрапити туди іншим разом.


    Катерина ГРЕЧИН

     

    Leave a comment

    Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Категорії новин

    Календар новин

    Листопад 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Жов    
     1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    2627282930  

    Опитування

    Які враження щодо початку навчального року?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble