Home » 2018 » Вересень

Monthly Archives: Вересень 2018

Мова

Останні коментарі

    ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СВОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ?

    Logo_Audytoria

    Bula

    Юлія Була, студентка другого курсу Інституту геодезії:

    „Вже розумію, що вона цікава“

    Я хотіла вчитися у Львові, байдуже, де, бо не знала, чого хочу. Важливо було потрапити на бюджет. Геодезію порадив тато — сказав: професія хороша, можна спробувати. Я про цю спеціальність не знала нічого, але, провчившись рік, зрозуміла, що вона мені подобається, що хочу далі тут навчатися і в майбутньому працювати за нею. Хочу ходити з приладами й міряти, а не сидіти в офісі з паперами, бо мені подобається практична робота.


     

    Опитувала й міркувала Ірина МАРТИН

     

    У ЛЬВІВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ — ПОПОВНЕННЯ

    Logo_AudytoriaНа жовтневому засіданні Вченої ради йшлося про готовність матеріально-технічної бази університету до нового навчального року, стан охорони праці й пожежної безпеки, впровадження дуальної освіти, оцінку роботи Інституту геодезії, а також утворення нового підрозділу Львівської політехніки.

    Щодо питання про стан та перспективи розвитку ІГДГ, Вчена рада ухвалила посилення профорієнтаційної роботи серед випускників закладів середньої освіти та коледжів, аби усунути проблему низького конкурсу серед вступників на бакалаврат. Окрім цього ухвалено рішення активізувати розробку й видання підручників та навчальних посібників, посилити на кафедрах роботу із підготовки студентів до участі в ІІ етапі всеукраїнських олімпіад та інше. Незважаючи на низку зауважень, діяльність ІГДГ визнали важливою для університету.


    Анастасія МОЗГОВА

     

    Політехніки-геодезисти, учасники програми навчання за подвійними дипломами, вразили німецьких професорів

    logo_nulp2_ukr

    Політехніки-учасники програми навчання за подвійними дипломами в Німеччині поділилися своїм досвідом.

    Львівська політехніка та Університет прикладних наук (Вища школа) Нойбранденбурґа співпрацюють уже 12 років. У рамках укладеної угоди є пункт про підготовку магістрів за програмою подвійних дипломів.

    – Під час останнього семестру магістратури, після проходження післядипломної практики, ми на рік переїхали до Німеччини. П’ятеро – поїхали коштом програми «Еразмус», один – власним, але й для нього знайшли можливість частково повернути гроші, – розповідає тепер уже аспірант кафедри вищої геодезії та астрономії Іван Брусак.

    Окрім Івана, в Університеті прикладних наук здобували досвід Тетяна Насадик, Олександр Бочаров, Ярослав Лопатін, Владислав Кондратюк та Юлія Гресько. Навчання тривало рік. У першому семестрі політехніки вивчали додаткові дисципліни, у другому – писали магістерські роботи.

    – У ході навчання ми показали доволі сильні результати, німецькі викладачі були нами дуже задоволені. П’ятеро зі шести знайшли оплачувану роботу на виробництвах і в науково-дослідних організаціях Німеччини, під яку писали магістерську. Я працював у компанії Ostseestaal спільно з німецькою геодезійною організацією ITN – тестував на заводі обладнання, з метою здешевлення робочого процесу. Моя робота полягала в тому, щоб дізнаватися, чи можливо приладами за 5000 $ робити те саме, що обладнанням за 150000 $. Мої одногрупники провадили серйозну наукову діяльність, зокрема Тетяна Новосад працювала над калібруванням камери дрону, що є актуальним для фотограмметрії та геодезії, Ярослав Лопатін програмував пакет для оцифрування лінійної камери гіроскопа, приладу, який вказує на Північ – вкрай необхідного для воєнних цілей. Варто зазначити, що це дуже вузький науковий напрям, над яким мало хто працює у світі, а Ярослав досягнув унікальних результатів, – ділиться Іван Брусак.

    Навчання відбувалося англійською мовою, але на роботі студентам доводилося спілкуватися німецькою, магістерські роботи писали також англійською.

    24 липня 2018 року відбулося вже третє щорічне спільне німецько-українське засідання екзаменаційної комісії зі захисту кваліфікаційних магістерських робіт, підготовлених в Університеті прикладних наук Нойбранденбурґа за програмою подвійних дипломів. Із цієї нагоди до Львова прибули німецькі професори Вільгем Ґеґер, Вольфґанґ Крессе та інші. З українського боку у засіданні взяли участь професори Корнилій Третяк, Ігор Тревого, Христина Бурштинська, Володимир Глотов, Анатолій Церклевич та інші, а також аспіранти, докторанти та студенти Інституту геодезії.

    Свої напрацювання Тетяна Насадик, Іван Брусак, Олександр Бочаров, Ярослав Лопатін та Владислав Кондратюк презентували англійською та німецькою мовами. Ще одна студентка з цієї групи, Юлія Гресько, продовжує написання магістерської роботи в Науковому центрі космонавтики та повітроплавання у Нойштерліці (Німеччина), оскільки контракт передбачає стажування впродовж одного року.

    Чотири роботи оцінили на «відмінно», одну – на «добре». Слід відзначити, що всі роботи мають науково-дослідницький характер, тому екзаменаційна комісія порадила опублікувати результати досліджень у фахових наукових журналах України та закордону, а також рекомендувала всіх доповідачів до вступу в аспірантуру.

    Нині вже четверта група політехніків-геодезистів вирушила на навчання до Університету прикладних наук Нойбранденбурґа.

     

    Представники Інституту геодезії зустрілися з новим керівником Національного антарктичного наукового центру

    logo_nulp2_ukr

    30 серпня в стінах Львівської політехніки відбулася зустріч представників Інституту геодезії із Євгеном Диким – новим керівником Національного антарктичного наукового центру.

    На початку зустрічі директор ІГДГ Корнилій Третяк доповів про дослідження політехніків в Антарктиді в період від 2002 до 2018 року, зокрема про цьогорічну сезонну експедицію.

    – У перспективі ми бачимо продовження наших поточних досліджень, зокрема використання безпілотних літальних апаратів для охоплення більших площ, заміну перманентної ГНСС-станції та видання Атласу наукових досліджень, які політехніки провадили в Антарктиді, – закінчив виступ професор Третяк.

    Опісля керівник НАНЦ розповів про зміни в роботі Центру. Незважаючи на короткий термін перебування на посаді, всього 7 місяців, він уже встиг запровадити нововведення – тепер Антарктида відкрита й для жінок – вони можуть на рівних із чоловіками умовах подаватися на конкурс. Окрім цього, на станції значно покращилася якість інтернету – обсяг трафіку збільшили у двадцятеро.

    На початку Євген Дикий запевнив, що НАНЦ продовжуватиме співпрацю з Політехнікою. Також він розповів, що, незважаючи на складні для України часи, Центр, все-таки, продовжує отримувати фінансування, тому Державна програма досліджень в Антарктиці не зазнає скорочень, більше того, в перспективі є шанси на її розширення.

    – Мій короткотривалий досвід директора довів, що навіть із тим фінансуванням, яке ми маємо нині, можна непогано дати собі раду, якщо розумно підійти до витрат. Так, порівняно з річним бюджетом Французького полярного інституту, що становить 280 млн €, наші 2 з лишком млн € навіть згадувати непристойно. Але якщо врахувати, що загальний бюджет науки України цьогоріч становить 200 млн €, з яких 1% йде на державну програму досліджень в Антарктиці, з’являється більше відчуття відповідальності – ми повинні мати реальні результати роботи там, – поділився очільник НАНЦ.

    За словами Євгена Дикого, зазнала змін система оцінювання виконаних досліджень: публікації в реферованих журналах, цитування цих публікацій та імпакт-фактори журналів, виступи на міжнародних наукових конференціях, симпозіумах тощо – основні критерії вартості роботи. Відповідно до цього, буде відбуватися перерозподіл коштів програми – це вимога МОН. Таке рішення Міністерства може розчарувати дослідників, оскільки публікації у журналах, що входять до науково-метричних баз, та закордонні відрядження вимагають додаткових фінансових витрат, інколи чималих. Однак засмучуватися рано – пан Дикий пообіцяв підтримку НАНЦ:

    – Якщо ми вже витрачаємо, щонайменше, 5000 $ на відрядження одного сезонника, то пошкодувати для цього ж науковця ще 500 $ на закордонне відрядження, де він представить результати досліджень – не економія грошей, а праця на вітер та змарновані раніше 5 тисяч. Позиція Центру однозначна: є що представляти – участь ми оплатимо. Те ж і з публікаціями: ці гроші ми знайдемо завжди, бо в масштабах щорічних витрат це взагалі не гроші, а без представлення результатів досліджень – незрозуміло, для чого ми цю станцію утримуємо. До речі, цього літа вже кілька дослідників змогли скористатися такою можливістю.

    Зважаючи на запити МОН, Антарктичний центр висунув низку вимог до охочих подаватися на конкурс. Відтак апліканти повинні чітко визначити: наскільки новими й потрібними є запропоновані дослідження, як саме вони вписуються у загальносвітові, де можуть бути опубліковані результати проведеної роботи і що саме потрібно від НАНЦ для її виконання.

    – Основне – з’ясувати, наскільки дослідження є оригінальним порівняно з тим, що вже зроблено або роблять за кордоном, і чи ми докладаємо бодай маленьку цеглинку в розвиток світової науки. Якщо ми (українці. – Ред.) робимо щось, бо ми раніше цього не робили, але це давно вже зробили, наприклад, американці – це викинуті на вітер 2 млн €. Отак реально стоятиме питання оцінки проблематики, – наголосив Євген Дикий.

    Ідею створення Атласу досліджень львівських політехніків в Антарктиді керманич НАНЦ прийняв схвально й запропонував втілити її до 200-річчя відкриття Антарктиди, яке людство відзначатиме 2020 року. Водночас він попросив допомоги: МОН вимагає, щоб «Український антарктичний журнал» впродовж поточного року потрапив до Scopus, тому досвід Львівської політехніки в цьому питанні знадобиться.

    На запитання, чи зможуть студенти потрапити до Антарктиди, Євген Дикий відповів:

    – Ми не Америка, щоб могти собі це дозволити. Ми доживемо до цього, але це питання не одного року. Для аспірантів ця можливість вже є. Стосовно студентів і особливо розумних школярів: для них Антарктида відкрита через участь в обробці даних, які привезли наші науковці.

    Наразі Національний антарктичний науковий центр працює над поновленням довготривалих сезонних досліджень, аби науковці мали змогу повноцінно виконувати свою роботу.

     

    До аспірантури йдуть найкращі: молоді науковці кафедри вищої геодезії та астрономії досліджують Землю

    logo_nulp2_ukr

    Дослідженням моніторингу тропосфери, оперативним визначенням метеорологічних параметрів атмосфери та визначенням місцерозташування пунктів у глобальному, регіональному та локальному масштабах для дослідження деформації земної поверхні опікується спільно зі своїми молодими науковцями професор кафедри вищої геодезії та астрономії ІГДГ Степан Савчук.

    – Серед досліджень, які проваджу спільно з групою аспірантів і студентів, – використання методів космічної геодезії для розв’язування задач науки про Землю, – розповідає професор. – Пріоритетними є дослідження використання глобальних навігаційних супутникових систем, і частково – використання методів супутникової лазерної віддалометрії. Досліджуємо проходження сигналу від супутника через середовище, яким є атмосфера Землі. Цей сигнал часто спотворюється, має певні збурення, що викликають зміни координат точок на земній поверхні. У полі нашого зору – дослідження точності визначення координат з метою встановлення загальноземних і національних систем відліку, які потім використовують у геодезії, навігації, кадастрі. Останніми роками ці напрями інтенсивно розвиваються. Звичайно, осягнути заплановані дослідження своїми силами досвідченим науковцям не під силу. Отут на допомогу приходять молоді науковці. Нині в нашій команді – аспірантки Ірина Сосонка, Аліна Хоптар, асистент Софія Доскіч, а також магістр Дана Боїло. Дані для своїх досліджень вони отримують зі станцій супутникових спостережень, які є у підпорядкуванні Львівської політехніки. Вони в основному розміщені на території Львівської області, частково Волинської й Рівненської областей. Також отримуємо потрібні дані з території всієї України, а ще – з Польщі, Чехії, Угорщини й Румунії.

    Молоді науковці користуються двома видами програмного забезпечення світового рівня. На оновленій версії одного з них (лише цього року отримали ліцензію) працює аспірантка третього року навчання Аліна Хоптар. Дівчина закінчила магістратуру в одному з вишів Німеччини й хоча мала чимало пропозицій, повернулася до Львівської політехніки, аби саме тут поглиблювати свої знання й займатися наукою. Вона досліджує поєднання різних типів спостережень космічних даних зі супутників, прагне сказати й своє слово в науці, удосконалити результати опрацювання. Побіч того, удосконалює існуючі технології, які згодом стануть у пригоді підприємцям. Вже на початку вересня Аліна їде на триденне стажування до Португалії. Везе туди свої пропозиції щодо поліпшення програмного забезпечення. На жаль, поїздка відбудеться її коштом. На цьому стажуванні буде не більше 25 осіб з усього світу, які поглиблюватимуть знання з цього програмного забезпечення.

    За результатами досліджень аспірантка (нині вже асистент кафедри) Софія Доскіч упродовж трьох років (за старою програмою) підготувала свою дисертацію й готується до її захисту. Софія навчалася на кафедрі фотограмметрії та геоінформатики, однак в магістратуру пішла саме до професора Степана Савчука. На її думку, Степан Григорович має великий авторитет в інституті, «знаний науковець у світі й працювати з ним – це велика честь, адже таких відданих науці людей в Україні можна порахувати на пальцях».

    Якщо Аліна й Софія вступили до аспірантури відразу після закінчення магістратури, то Ірина Сосонка вирішила трішки попрацювати. Після трьох років таких експериментів, зрозуміла, що наука – це її. В аспірантурі вона навчається вже другий рік, досліджує дію різного роду похибок на проходження сигналу від супутників до поверхні Землі. Нині вона твердо знає що буде не лише науковцем, а навчатиме студентів, адже це їй дуже подобається. Дана Боїло розпочала роботу над дипломним проектом, нині – на переддипломній дослідницькій практиці працює над експериментальною частиною. Наразі дівчина ще не вирішила, що робитиме після отримання диплома, можливо спробує себе на практичній роботі, бо вона їй більше до душі.

    Своїми молодими науковцями задоволений і їхній керівник. Як зізнається професор, після випадку з аспірантом, якого довелося виключити після першого курсу, до підбору кадрів ставиться дуже прискіпливо. Виручає те, що до аспірантури йдуть найкращі магістри, які продовжують працювати над своїми темами. Згодом їхні дослідження стають ядром майбутніх магістерських і дисертаційних робіт.

    – Частково сам шукаю тих, хто буде займатися наукою, частково вони самі «вишукуються», – каже мій співрозмовник. – Зазвичай працюю з тими, кого знаю вже кілька років. Час від часу перевіряю їх на різних наукових кафедральних заходах, конференціях. Ті, хто вже щось зробив своїми руками й розумом, стають нашими аспірантами. Загалом, нас рятує те, що фінансове питання для тих, хто бачить себе в науці, не є вирішальним чинником, інакше ми не мали б жодного молодого науковця.

     

    Категорії новин

    Календар новин

    Вересень 2018
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Сер   Жов »
     12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930

    Опитування

    Чи вважаєте Ви потрібними повторні курси?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble