Home » Тижневик “Аудиторія”

Category Archives: Тижневик “Аудиторія”

Мова

Останні коментарі

    ПРО ВИСОКІ ЗДОБУТКИ, НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ І БЮДЖЕТ

    Logo_Audytoria

    Почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України“ присвоєно директорові ІГДГ Корнилієві Третяку.


    Ірина МАРТИН

     

    ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СВОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ?

    Logo_Audytoria

    Bula

    Юлія Була, студентка другого курсу Інституту геодезії:

    „Вже розумію, що вона цікава“

    Я хотіла вчитися у Львові, байдуже, де, бо не знала, чого хочу. Важливо було потрапити на бюджет. Геодезію порадив тато — сказав: професія хороша, можна спробувати. Я про цю спеціальність не знала нічого, але, провчившись рік, зрозуміла, що вона мені подобається, що хочу далі тут навчатися і в майбутньому працювати за нею. Хочу ходити з приладами й міряти, а не сидіти в офісі з паперами, бо мені подобається практична робота.


     

    Опитувала й міркувала Ірина МАРТИН

     

    Студентство обрало нових лідерів

    Logo_Audytoria

    Таємним голосуванням, із дотриманням усіх виборчих процедур найактивніша студентська молодь Львівської політехніки обрала нових лідерів.

    Вибори голови Колегії студентів нашого університету та голів колегій і профбюро студентів навчально-наукових інститутів відбуваються щороку. Попередньо проходить передвиборна агітаційна кампанія, яку, щоправда, далеко не всі використовують. Та здебільшого ті, хто балотується на ці посади вже показали свої вміння і здібності в роботі зі студентами, в організуванні різноманітних заходів. Тобто про них найкраще свідчить їхня діяльність.

    Отож, головою Колегії студентів удруге стала студентка ІЕСК Анастасія Вакарчук.
    А колегії і профбюро студентів очолять:
    ІАПО — Ольга Легка 97,6%;
    ІАРХ — Катерина Штомпель 51,4%;
    ІБІД — Максим Малик 91,1%;
    ІГДГ — Станіслав Гводзінський 100%;
    ІГСН — Ольга Ковальова 59,8%;
    ІЕСК — Катерина Золотарьова 100%;
    ІІМТ — Оксана Осійчук 52,9%;
    ІКНІ — Олексій Пухта 94,5%;
    ІКТА — Тарас Чура 95,8%;
    ІМФН — Марина Шаповал 84,5%;
    ІНЕМ — Назар Макарець 100%;
    ІНПП — Роман Матіїшин 71,2%;
    ІППТ — Юрій Присташ 57,9%;
    ІСТР — Олександра Олішевська 100%;
    ІТРЕ — Сергій Мельников 51,9%;
    ІХХТ — Ксенія Власюк 94,9%.

     

    Автоматизована система геодезичного моніторингу

    Logo_Audytoria

    Нова система геодезистів Львівської політехніки призначена для автоматизованого контролю геометричних параметрів інженерних та технічних споруд, руйнування яких може загрожувати життю людини чи спричинити забруднення довкілля.

    Основна її мета — своєчасно виявляти та повідомляти відповідальних осіб про критичні деформації на об’єктах моніторингу. Керівник наукової розробки доцент кафедри інженерної геодезії ІГДГ Олександр Заяць каже, що в цьому політехніки не новатори. Але порівняльний аналіз технічних характеристик існуючих рішень виявив певні, притаманні для усіх систем моніторингу, недоліки: висока вартість програмного забезпечення та необхідність щорічно продовжувати ліцензію, неможливість інтегрувати прилади різних виробників геодезичного обладнання у єдину систему,  працювати в режимі реального часу чи близькому до нього тощо.Розробляючи систему, геодезисти враховували це та світовий досвід.

    — Вартість нашої системи у 3–4 рази нижча за чужі аналоги, — говорить керівник проекту Олександр Заяць. — Система дозволяє визначати деформації на об’єкті моніторингу в режимі „реального часу“, забезпечує її точність, бездротову передачу даних від пристроїв, монтаж, демонтаж тощо. Важливою її особливістю є високий рівень автоматизації. Раніше для виконання геодезичних робіт доводилося організовувати виїзд фахівців на об’єкт моніторингу, забезпечувати проживання, витрачати час на переїзд та транспортування приладів. Опрацювання результатів вимірювання також потребувало часу, тож геодезичний моніторинг провадили раз чи два на рік. Це не дозволяло оперативно виявляти критичні деформації об’єкту. Наша система автоматично виконує збір, аналіз, опрацювання результатів геодезичних вимірів. Результати моніторингу можна отримувати майже в режимі реального часу. Оскільки в системі передбачено можливість зберігати та накопичувати дані моніторингу не тільки на внутрішньому носії інформації, а й на сервері інституту, то контролювати її стан, змінювати налаштування режимів роботи можна не перебуваючи на об’єкті моніторингу.

    Апробацію системи геодезисти провадили у відкритій навчально-науковій лабораторії ІГДГ „Геотераса“. Нині її змонтовано і вона готова до моніторингу напірного водопроводу Теребле-Ріцької ГЕС. Вона вже успішно працює у Стебнику, поблизу провалля, що утворилося над виробками калійних солей.

    — Скільки часу працювали над системою?

    — Ідея автоматизації процесу геодезичних вимірювань уперше виникла 2010 року під час виконання ґранту для молодих науковців„Моніторинг деформаційних процесів ХХ навчального корпусу Львівської політехніки на вул. Князя Романа, 5 у Львові“. Уже тоді спало на думку автоматизувати рутинні вимірювальні процеси шляхом керування геодезичними приладами, під’єднаними до ПК за допомогою власного програмного забезпечення. Тоді й була перша вдала спроба автоматизувати нахиломірні спостереження за станом споруди. Згодом удалося зреалізувати керування, збір інформації та її опрацювання з іншими геодезичними приладами: електронними тахеометрами та цифровими нівелірами. 2017 року наші ідеї підтримала науково-технічна рада університету. Нас також підтримала й держава в рамках замовлення МОН України на 2016–2017 рр. для виконання проекту „Розроблення системи геодезичного моніторингу деформацій інженерних споруд паливо-енергетичного комплексу“. Ці дві події суттєво пришвидшили темпи розробки автоматизованої системи і дозволили її зреалізувати практично.

    — Хто ще працював у команді?

    — Враховуючи масштаби розробки, одній людині не до снаги швидко і якісно виконати такий проект. Мені пощастило працювати в команді професіоналів високого класу, що і стало запорукою успішного реалізування проекту. В розробці автоматизованої системи геодезичного моніторингу брали участь: професори Корнилій Третяк, Анатолій Церклевич, Володимир Глотов, доценти Сергій Перій, Ольга Смірнова, старші викладачі Ігор Сідоров, Сергій Петров, асистент Ігор Савчин, системний адміністратор Михайло Наводич. Окремо хочу відзначити роботу колег з кафедри телекомунікацій — старших викладачів Андрія Ратича та Степана Думича, які допомогли розробити та виготовити одну із компонент системи — метеостанцію-градієнтометр.

    — Чи були труднощі під час роботи над проектом?

    — Були, звичайно. Але коли працюєш у колективі однодумців, які чітко уявляють кінцеву мету проекту, зацікавлені в його реалізації, допомагають та підтримують один одного, то всі проблеми вирішуються досить швидко. Постійна комунікація та спілкування між учасниками проекту дозволила обирати найоптимальніші шляхи розв’язання проблем, які виникали в ході виконання роботи. Зрештою, деколи доводилося самотужки здобувати необхідні знання з певних царин науки і техніки,та досвід і відкривати для себе нові обрії знань, яких раніше не торкався. Звичайно, ми і далі удосконалюємо систему, нарощуємо її функціональні можливості, адже немає меж досконалості.


    Катерина ГРЕЧИН

     

    Фахівці з моніторингу космосу

    Logo_Audytoria

    Серед напрямів, за якими у Львівській політехніці готують фахівців, є дуже сучасна й романтична назва спеціалізації — „Космічний моніторинг Землі“. Наскільки вона популярна серед абітурієнтів і які перспективи працевлаштування її випускників, розмовляємо із завідувачем кафедри вищої геодезії та астрономії професором Федором Заблоцьким та доцентом Любов’ю Янків-Вітковською, яка викладає на спеціалізації основні курси.

    — Ми подавали свою пропозицію щодо підготовки відповідних фахівців до МОН уже давно, — розповідає про актуальність спеціалізації Любов Миколаївна. — Фактично на нашій кафедрі й раніше готували студентів за спеціалізацією „космічна геодезія“, деякі наші випускники працюють у тому напрямі, зокрема академік Ярослав Яцків очолює Головну астрономічну обсерваторію НАНУ. І от 2011 року було ліцензовано „Космічний моніторинг Землі“ як спеціальність, а потім вона ввійшла у спеціальність „Науки про Землю“ як спеціалізація.

    На космічний моніторинг Землі, як і на космічну геодезію, набирають приблизно 15 магістрів (з них 13–14 — державне замовлення).

    — Звичайно, ми не можемо дорівнюватися до магістерських досліджень, скажімо, у Делфтському технічному університеті або в Массачусетському технологічному університеті. Але тематика досліджень у нас сучасна, — розповідає про наукові дослідження Любов Янків-Вітковська. — І це незважаючи на недофінансування науки. Але якщо ви поговорите із науковцями цього напряму в Нідерландах, Індії, в NASA, то вони також вам скажуть, що їм бракує фінансування на науку. Та на такому ентузіазмі наших науковців ми стараємося, щоб ця спеціалізація була на високому рівні. І результати є: торік наші студенти виступали на молодіжних наукових конференціях („Аудиторія“ писала про це). І в своїх дослідженнях вони демонстрували прекрасні результати.

    — Основний науковий напрям кафедри — моніторинг фізичної поверхні Землі та її атмосфери на основі аналізу результатів сучасних наземних і супутникових вимірювань, який забезпечується двома спеціалізаціями: „Космічний моніторинг Землі“ й „Космічна геодезія“, — докладніше розповідає завідувач кафедри.

    Напрям актуальний, його розвивають, наукові дослідження цікаві і студентам, і аспірантам (зараз навчається три аспіранти за спеціальністю „Космічний моніторинг Землі“ (науки про Землю), проблеми знайти охочих до науки немає). Водночас проблема недофінансування стоїть гостро.

    — Ми не можемо нормально влаштувати виробничі практики, — констатує Федір Дмитрович. — Не маємо коштів, щоб організувати студентам поїздки до Києва, Харкова, де є бази, які давно працюють. Сподіваємося, що найближчим часом запрацює наша навчально-наукова лабораторія космічного моніторингу Землі.

    І хоч спеціалізація нова, а для організування повноцінної практики бракує коштів, випускники не просто знаходять роботу за фахом, а й залишаються паралельно працювати в науці.

    — Наші студенти, які закінчують науки про Землю і геодезію й картографію, отримують у дипломі запис „інженереодезист“, плюс їм зазначають спеціалізацію. Крім того, що наш випускник може працювати в геодезії, землевпорядкуванні, можна працевлаштовуватися в космічній галузі, — каже Любов Миколаївна. — Є ціла мережа інституцій (науково-дослідних інститутів, лабораторій), які функціонують під егідою Державної космічної агенції. А нещодавно (4 жовтня) Львівська політехніка підписала генеральну угоду про співпрацю, зокрема проведення спільних наукових досліджень, виробничої практики студентів із Національним центром прийому й обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля.

    Обидва магістри, з якими спілкувалася, планують поєднувати науку й виробництво. Шестикурсник Василь Бойко (за словами Любові Янків-Вітковської, один із найкращих студентів) був якраз на третьому курсі, коли з’явилась нова спеціалізація:

    — Це було щось нове, тому мене зацікавило. Наразі я пробую себе в науці під керівництвом асистента Богдана Джумана, тема моєї магістерської — „Побудова моделі іоносфери за допомогою сферичних функцій“. Богдан Богданович — дуже добрий фахівець у сфері математичного моделювання в геодезії, отож, отриману модель можна буде використовувати не тільки для координатного забезпечення в геодезії, а й для прогнозування космічної погоди, дослідження фізичних процесів в іоносфері тощо. Планую паралельно працювати, щоб заробляти кошти.

    Богдана Пересунька, студента п’ятого курсу, космічним моніторингом зацікавила Любов Миколаївна: навчаючись на третьому курсі на оцінюванні нерухомості, почав виконувати наукові роботи під її керівництвом, тому після бакалаврату вирішив вибрати більш науковий напрям — космічну геодезію на кафедрі вищої геодезії та астрономії.

    — Зараз ми вивчаємо різні методики з моделювання іоносфери, — каже студент. — Минулого року ми з колегами виступали із науковими доповідями на конференціях: на міжнародній конференції щорічної астрономічної школи в Національному авіаційному університеті, на студентських кілька разів, брали участь у нашій політехівській конференції молодих учених „Геотераса“, я доповідав на астрофізичній конференції пам’яті Богдана Бабія в ЛНУ. Я переможець студентської конференції з геодезії в Політехніці. Можливо, піду в аспірантуру. Зрештою, науку можна поєднувати з прикладною працею.

    Найкращі студенти організували з Любов’ю Миколаївною гурток „Астрономія й науки про космос“. Уже два роки у вільний час проводять майстер-класи з астрономії для дітей 5–10 років. Двічі брали участь у книжковому форумі з майстер-класами та лекціями про космос.


    Тетяна ПАСОВИЧ

     

    З історії космічної ери

    Logo_Audytoria

    В Інституті геодезії 5 жовтня відбувся черговий семінар Науково-освітнього консорціуму ГеоГеліоАстроФізика, присвячений 60-річчю космічної ери.

    Із доповіддю „Від запуску першого штучного супутника Землі до наших днів“ перед науковцями, аспірантами і студентами виступила старший науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. І. Франка Наталія Вірун. Про сучасне використання штучних супутників Землі в геодезії розповів професор кафедри вищої геодезії та астрономії ІГДГ Львівської політехніки Степан Савчук. Доповідачі доповнили виступи цікавими архівними світлинами.

    — Науково-освітній консорціум ГеоГеліоАстроФізика створений два роки тому внаслідок об’єднання діяльності всіх науково-дослідних університетів Львова, які вивчають космос (у Польщі всі інституції з вивчення Космосу об’єдналися близько 10 року тому), — говорить доцент кафедри вищої геодезії та астрономії Любов Янків-Вітковська.— Нині ми можемо провадити спільні дослідження, отримувати наукові ґранти, обмінюватися досвідом. Окрім цього, тепер уже без усяких бюрократичних перепон відправляємо студентів спеціальності „Космічний моніторинг“ на практику до споріднених львівських інституцій, провадимо космічні дослідження у Львові чи Києві.

    У рамках консорціуму наразі проходять лише семінари, на яких науковці всіх космічних інституцій доповідають про свої цікаві, сучасні дослідження. Та семінарами обмежуватися не збираються: політехніки пропонують створити групу молодих науковців (студентів, магістрів, аспірантів), які писали б спільні проекти на наукові ґранти, адже нині це ділянка здебільшого старшого покоління науковців.


    Катерина ГРЕЧИН

     

    У полі зору — фотограмметрія та геоінформатика

    Logo_Audytoria

    Учасники VIII Міжнародної конференції „Моніторинг довкілля,
    фотограмметрія, геоінформатика — сучасні технології та
    перспективи розвитку“ домовилися про налагодження подальшої
    співпраці між фахівцями різних країн.

    Ідеться про співпрацю між науковими та освітньо-науковими інституціями України й закордону, які спеціалізуються на фотограмметрії та геоінформатиці. У пленарному й секційних засіданнях узяло участь близько сотні науковців і практиків із Івано-Франківська, Хмельницького, Рівного, Києва, Харкова, Кропивницького, Одеси, Ужгорода. Серед закордонних гостей — представники Польщі, Німеччини, Молдови, Вірменії, США, Канади.

    Розпочалася конференція у стінах Львівської політехніки, а продовжилася на базі навчально-наукового геоінформаційного центру у Східниці. Основна тематика доповідей та обговорень стосувалася моніторингу довкілля й екології, методів і технологій фотограмметрії, дистанційного зондування, геодезії, кадастру, картографії та геоінформатики. На заході експонували виставку технічних засобів, технологій і програмних продуктів.

    — Науковці провели багато цікавих фахових дискусій. Відрадно, що до роботи активно долучається молодь, зокрема аспіранти, — розповідає старший викладач кафедри фотограмметрії та геоінформатики, секретар оргкомітету конференції Любов Бабій.

    Чергова конференція відбудеться у Природничому університеті Любліна (Польща).


    Ірина МАРТИН

     

    Стипендія імені Амелії Ергарт — шанс для молодих науковиць

    Logo_Audytoria

    8 вересня у приміщенні головного корпусу Львівської політехніки Любов Янків-Вітковська, доцент кафедри вищої геодезії та астрономії, провадила інформаційний семінар, присвячений стипендії імені Амелії Ергарт.

    Захід, найперше, був цікавий для дівчат і жінок, оскільки йшлося про можливість і шляхи отримання стипендії, у розмірі 10 000 $ США, яку заснувала і щорічно присвячує її магістранткам або аспіранткам напрямів авіація, аерокосмічні науки, космічна геодезія, астрофізика тощо міжнародна організація Zonta International.

    Zonta International — світова спільнота жінок, заснована у США 1919 року з метою підтримки прав жінок і жіноцтва загалом. Клуби організації є в містах 65-ти країн світу, зокрема у Львові від 2001 року існує Зон- та-клуб „Львів-Замок“, президентом якого є Любов Янків-Вітковська. Пані Любов відповідає також за уже згадану стипендію імені Амелії Ергарт у Зонта-клубах України та Польщі, тому саме вона провадила цей семінар.

    Організація спеціалізується на вагомих проблемах у світі, наприклад, обрізання дівчат у країнах Африки, неосвіченість індійських жінок, проституція в Боснії і Герцеговині тощо. Кошти Zonta International спрямовано на подолання цих проблем, проведення різноманітних освітніх, медичних програм, усе відбувається через представників ООН та ЮНІСЕФ. Амелія Ергарт — перша жінка-пі- лот, перша жінка, яка перелетіла Атлантичний океан. Багато її висотних рекордів були не під силу чоловікам, через що згодом Амелія стала кумиром раннього фемінізму. Ергарт здійснила дві спроби навколосвітнього пере- льоту, друга з яких трагічно обірвала її життя в липні 1937 року: під час перельоту над центральною частиною Тихого океану зв’язок із екіпажем літака раптово зник. На той час пошуково-рятувальна операція, яку розгорнули США, була наймасштабнішою та найдорожчою за всю історію американського флоту, адже були залучені найбільші у світі авіаносії, проте знайти тіла Амелії Ергарт і штурмана Фреда Нунана так і не вдалося. Аби увіковічнити пам’ять жінки, яка у ХХ столітті зробила вагомий вклад у покращення світу й довела, що жінки можуть не лише опановувати „чоло- вічі“ професії, а й перевершувати в них сильну стать, Zonta International створила стипендію, названу на честь Амелії Ергард, призначену для підтримки наукової діяльності молодих жінок.

    Докладніше ознайомитися з інформацією про стипендію і вимоги до оформлення заявки на неї можна на сайті організації https://www.zonta.org. Подати свою кандидатуру на участь можна до 15 листопада 2017 року.


    Анастасія МОЗГОВА

     

     

     

    Тепер — Інститут сталого розвитку

    Logo_Audytoria22 червня наказом ректора Політехніки професора Юрія Бобала Інститут екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола перейменовано на Інститут сталого розвитку ім. В. Чорновола. Про це та інше розмовляємо із директором інституту професором Олександром Морозом.

    — Олександре Івановичу, нещодавно інститут відсвяткував своє перше п’ятиріччя і раптом така зміна. Чому виникла потреба в перейменуванні?

    — Наш інститут формували на базі Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола. Нині ж ми випускаємо фахівців із п’яти різних галузей знань (природничих наук, виробництва і технології, галузі обслуговування, керування та адміністрування, цивільної безпеки). Усіх їх об’єднує сталий розвиток, який передбачає три складники: екологію, економічний розвиток країни й соціум. У нас усе це є: маємо дві кафедри екологічного спрямування, дві кафедри соціуму (туризму й цивільної безпеки), економічну кафедру. Тому назва сталого розвитку їх логічно об’єднує. До того ж, наш постійний розвиток, новий перелік галузей знань і спеціальностей (відповідно до Закону „Про освіту“), нові спеціальності бакалаврів, розробка нових освітньо-професійних програм навчання магістрів — усе це зумовило зміни у структурі інституту і стало серйозним підґрунтям для зміни назви. Уважаю, що зробили це своєчасно і правильно, адже Європа теж багато уваги надає проблемам сталого розвитку. Ще раз переконався в тому, коли нещодавно разом із завідувачами кафедр екології і збалансованого природокористування й екологічної безпеки та природоохоронної діяльності їздили до Варни на міжнародну конференцію зі сталого розвитку. У ній брали участь науковці вищої школи з 20 країн світу, котрі безпосередньо переймаються цим питанням. Це дуже перспективний шлях розвитку суспільства, і ми раді, що долучаємося до нього на європейському рівні.

    — Чи відбудуться у зв’язку з цим зміни в навчальному процесі?

    — Змін особливих не буде, будемо лише розвивати й удосконалювати навчальний процес. Крім того, ми зможемо брати участь у європейських ґрантах, тим паче, що фінансування вищої школи в Україні є недостатнє. Та й тепер у нас більше „переплітатимуться“ екологія з економікою й соціальними дисциплінами (наші студенти вивчали сталий розвиток, але нині це навчання набуде чіткіших форм).

    — Як далі працюватимете в науковому плані?

    — Зміна назви інституту дає можливість за рахунок ґрантів і міжнародних контрактів співпрацювати із закордонними вишами саме в галузі сталого розвитку. Це, своєю чергою, допоможе нам розвиватися в потрібному напрямі. Від нового навчального року тісніше займатимемося цими проблемами. Нині підтримуємо добрі контакти з поляками: наші магістри, а тепер ще й бакалаври, стажуються в Польщі. Однак географію нашої співпраці в рамках сталого розвитку будемо розширювати, бо маємо стратегічний напрям, є бажання, можливості, певні напрацювання щодо Шацького національного заповідника. Разом із нашими геодезистами будемо моніторити в Шацьку екологічний стан цих територій і готуватимемо документи на міжнародний ґрант. Гадаю, спільними зусиллями нам удасться позитивно розв’язати проблему втрати Шацьких озер, яку нам підкинула Білорусь зі своїм Хотиславським піщано-вапняним родовищем: білоруси вже дуже глибоко закопалися в надра Землі. Це створює серйозну небезпеку для наших озер, що можуть перетекти у порожні підземні кар’єри сусідів. На цю тему ми вже маємо дві статті. Працюємо й над проблемами сміттєзвалищ, адже тема інфільтратів дуже актуальна не лише для Львова, а й для інших міст України: біля сміттєзвалищ утворюються окремі ставки, які з часом можуть забруднювати землю. Ми пропонуємо біологічний спосіб (маємо лише експериментальну частину) не лише очищення їх, а й отримання з них біогазу. В університеті наша пропозиція вже пройшла тендер-конкурс. Тепер її розглядають у Києві.

    — Чи об’єднання кафедр торкнулося інституту?

    — Так. Якщо раніше було 6 кафедр, то тепер маємо 5: кафедра загальної екології та екоінформаційних систем увійшла до кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності.

    — Як у подальшому будуватимете інститутські плани?

    — Загалом із запланованого на 2017–2018 роки, уже два пункти виконали: перейменували інститут і реорганізували кафедри. На порядку денному — перезатвердження спецради „Екологічна безпека“ із захисту кандидатських дисертацій, реєстрація англійськомовного часопису „Проблеми навколишнього середовища“ як фахового (вже вийшло три числа). Великої уваги цьогоріч надаватимемо вступній кампанії й навчанню за фахом „Цивільна безпека“ та відкриттю на однойменній кафедрі науково-дослідчої лабораторії. Ще одна важлива робота — участь у держбюджетній тематиці „Очищення інфільтратів сміттєзвалища комплексними біологічними методами“, про що вже йшлося раніше.


    Катерина ГРЕЧИН

     

    Фізика, математика й акторство. А чому б ні?

    Logo_AudytoriaЧетвертокурсницю Інституту геодезії Львівської політехніки Наталю Антохів легко не помітити серед натовпу — тендітна скромна дівчина. Та… як тільки вона опиняється на сцені — світ крутиться лише довкола неї. Наталка надзвичайно харизматична, талановита — співає, танцює, пише сценарії, чудова акторка, яка обожнює математику, фізику, історію і мандри.

    — Акторство мене захоплює дуже давно. Я навіть мала мрію вступити на цю спеціальність, та коли побачила, який величезний конкурс і мала кількість державних місць, то не наважилася. Хоча не шкодую, що навчаюся на геодезії, бо це досить цікава спеціальність, тим більше, що мені подобається і математика, і фізика. Тож маю можливість реалізовувати ще й ці свої вміння, — розпочала розмову Наталя Антохів.

    Про те, що в Політехніці зможе зреалізувати свої творчі здібності, дівчина зрозуміла на другому курсі, коли готувалися до участі у фестивалі „Весна Політехніки“. Коли ставили першу свою виставу, формували нову команду, Наталя писала сценарій, бо не було кому цього робити, як, зрештою, і грати на сцені. Тож мусила бути і сценаристкою, й акторкою, і режисеркою. Хоча для дівчини це не стало чимось новим, бо вже тринадцять років співає в ансамблі, не раз виступала в різних амплуа, їздила разом із гуртом закордон.

    — Я люблю сцену, це моя зона комфорту. У мене не буває страху, я виходжу на сцену й починаю там жити. Мені більше подобаються комічні ролі, хоча вони складніші, бо якісний і грамотний гумор — це справжнє мистецтво. А драматургія — це завжди почуття, співчуття — глядачеві таке подобається і на цьому досить легко зіграти. Тому так багато є якісних драм і мало добрих комедій. Я люблю класичний театр, як Театр ім. Марії Заньковецької, а мій улюблений актор — із Театру ім. Леся Курбаса Олег Цьона, — розповіла дещо про свої захоплення дівчина.

    Свій перший виступ „Чойс“ (за новелою О.Генрі „Фараон і хорал“) на університетській сцені команда, у якій грала Наталя Антохів, побудувала на глибокій філософії. Та за реакцією глядачів розуміли, що все ж таки для студентських фестивалів найкраще готувати комедії чи мюзикли. Цьогорічний виступ був найскладніший щодо постановки, бо виступали з величезною масовкою, у якій кожен актор мав свою роль. І навіть ті, хто були на задньому плані, мусили грати не менш майстерно, ніж головні герої.

    Каже, що для успіху виступів, зрештою, як і будь-яких справ, важливо мати поруч надійних партнерів. Переконана, що саме завдяки підтримці друзів може досягати добрих результатів й особливо вдячна їм за те, що знають як і вміють розрадити.

    — Моя найбільша проблема: не люблю, коли відхиляються від сценарію. Бо стараєшся, пишеш фрази, які були б доцільні в певний момент, а потім раптом хтось говорить щось зовсім інше й ще зазвичай переходить на суржик. Уважаю, що це взагалі проблема „Весни Політехніки“. Треба вчитися говорити грамотно, бо часто суржик псує враження, — додала моя співрозмовниця.

    Наталка багато читає, часто саме враження від того чи іншого твору стають основою в сценарії, спонукою для мандрівки чи поштовхом до глибшого вивчення якоїсь теми.

    — Я — людина настрою. У мене будь-якого моменту може виникнути бажання порозв’язувати якісь логічні завдання чи просто погуляти містом і знайти щось цікаве, чого не знаю, а потім ретельно шукати інформацію про це. Тепер читаю Айн Ренд „Атлант розправив плечі“, перед тим Дена Брауна „Код да Вінчі“. Єдине, що не дуже люблю — фантастику. Час від часу пишу вірші, та не так багато часу цьому приділяю. Читаю блоги мандрівників. Особливо захоплююся тими, хто мандрує з дітьми. Люблю історію, завжди намагаюся вивчати події з різних джерел і різних авторів. Для мене важливі факти.

    Та найбільше з усього Наталя любить мандрувати. Каже, що живе від подорожі до подорожі. Як тільки отримує стипендію, обов’язково кудись їде. Із друзями багато подорожує Україною, Європою.

    — Я об’їздила всі європейські країни, крім Іспанії та Португалії. Звикла до життя в дорозі, люблю сам процес руху. Мені вистачає півгодини, щоб зібратися і їхати. Є місця, куди подобається повертатися. Дуже хочу пожити в Ісландії. Колись переглядала документальний фільм про цю країну, дещо читала. Для мене вона асоціюється з тишею, спокоєм і цікава тим, що можна побути далеко від усіх. Узагалі хотіла б мати можливість подорожувати так, щоб якийсь час перебувати в тій чи іншій країні, щоб пізнати її культуру, людей, відчувати атмосферу. Подобається їздити не туристичними маршрутами, а самостійно, бо так значно цікавіше відкривати для себе міста — вони всі різні та з власним шармом, — завершила розмову дівчина.


    Наталія ПАВЛИШИН

     

    Категорії новин

    Календар новин

    Травень 2019
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Кві    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031  

    Опитування

    Чи даєте Ви хабарі?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble