Home » Геодезичне

Category Archives: Геодезичне

Мова

Останні коментарі

    На Антарктичній станції «Академік Вернадський» проголосували за президента України – явка склала 100%, свої голоси віддали 34 полярники та полярниці

    5ca1f98cbc9c4541062483

    Свої голоси на виборах Президента України вже віддали на найвіддаленішій дільниці  – на українській  антарктичній станції «Академік Вернадський”. Голосування там почалося сьогодні, 31 березня 2019 року, о 8.00 за місцевим, аргентинським, часом (о 14.00 за київським часом) і закінчилося за годину.

    У голосуванні на станції “Академік Вернадський”, взяли участь 34 громадянина – 11 учасників 23-ої Української антарктичної експедиції та 23 члени сезонного загону науковців, які нині перебувають на станції. Таким чином явка виборців склала 100%.

    О 15.40 за Києвом скан-копія протоколу за результатами голосування була відправлена через інтернет до Центральної виборчої комісії. Оригінали бюлетенів та протоколу опечатані та будуть передані до ЦВК після ротації постійної антарктичної експедиції, приблизно в другій половині квітня 2019 р.

    Про особливості голосування на станції «Академік Вернадський» можна дізнатися тут.

     

    Двадцять четверта Міжнародна науково-технічна конференція «Геофорум – 2019»

    logo_nulp2_ukr

    Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії запрошує взяти участь у ХХІV Міжнародній науково-технічній конференції «Геофорум – 2019», яка відбудеться 10–12 квітня 2019 року в Національному університеті «Львівська політехніка» та на базі готелю «Валентина» у Брюховичах.

    Робота конференції запланована у формі пленарних і секційних засідань та стендових повідомлень.

    Секції конференції:

    • геодезія, геодинаміка, моніторинг;
    • фотограмметрія, картографія, ГІС;
    • інженерна геодезія, геодезичний моніторинг у будівництві;
    • кадастр, землеустрій, оцінка нерухомості;
    • військові геодезичні та GIS-технології;
    • приладобудування (виступ спонсорів);
    • стендові доповіді.

    Крайній термін подання матеріалів – 21 січня 2019 року.

    Докладніше – в інформаційному повідомленні конференції

     

    Молоді геодезисти спілкувалися на Геотерасі: у Львівській політехніці відбулася міжнародна конференція

    logo_nulp2_ukr

    У Львівській політехніці відбулася ІІІ Міжнародна конференція молодих науковців. Її учасники поділилися здобутками, представили свої нові розробки.

    Три роки тому приводом організувати таку конференцію було 200-ліття Львівської політехніки. Захід вдався, ним зацікавилися українські та закордонні молоді геодезисти з Польщі, Німеччини, Латвії, Чехії, Словаччини, Молдови, США, Ірану. Відтак вирішили збиратися щороку. Розповідає голова Ради молодих вчених ІГДГ, голова наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених, секретар оргкомітету конференції Ігор Савчин:

    – Молоді дослідники геодезії зацікавлені «Геотерасою». Цього разу на конференцію зареєструвалося близько 170 осіб. Як і в попередні роки, серед доповідачів – не лише українці, а й латвійці, поляки, свої матеріали надіслали іранці. Особливістю нашого заходу є те, що не обмежуємося доповідями, тобто розповідями про власні здобутки (цього було б замало), а позиціонуємо цей захід як платформу для пошуку партнерів, грантів, різних наукових розробок.

    Упродовж трьох днів молоді геодезисти прослухали кілька доповідей наукового і науково-популярного спрямування. Це огляд результатів георадарних досліджень острівних льодовиків Аргентинських островів; оцінка земель сільськогосподарського призначення; інноваційні ГНСС-рішення функціонування і розвиток постмайнінгових геосистем західного регіону України тощо. Працювали три секції: геодезія, геодинаміка, геологія та моніторинг; фотограмметрія, картографія та ГІС; землеустрій, кадастр територій та точне землеробство. Саме у цих основних напрямах нині працюють геодезисти.

    Підприємства, які виготовляють геодезичне обладнання, привезли свої моделі для показу: літаки, приймачі. Серед учасників є випускник Львівської політехніки Юрій Преподобний, який очолює фірму, що розробляє 3Д-приладдя.

    Конференція молодих геодезистів – це живе спілкування ділення досвідом, налагодження співпраці.

     

    ОЧІ. Новини. 20.02.2018. Перший Західний

     

    Колегія та профбюро студентів Інституту геодезії з перших днів допомагатиме першокурсникам

    logo_nulp2_ukr

    Колегія та профбюро студентів Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» щиро вітає першокурсників із початком навчального року.

    Орган студентського самоврядування Інституту з перших днів буде всіляко заохочувати у новачків прагнення до знань, творчу ініціативу, допомагатиме у досягненні їхніх цілей. Для цього вже підготовлено корисні посилання для першокурсників Інституту геодезії Львівської політехніки.

     

    Для потреб Львова: студенти Інституту геодезії щороку проходять навчальну практику з GPS-технологій

    img9367t

    logo_nulp2_ukrСтуденти четвертого курсу базового напряму «Геодезія, картографія та землеустрій» спеціальності «Космічний моніторинг Землі» щороку влітку проходять тритижневу навчальну практику з GPS-технологій та астрономічних спостережень. Керує цією подвійною практикою професор кафедри вищої геодезії та астрономії ІГДГ Степан Савчук.

    Цього року бакалаври виконали тестові спостереження на контрольних пунктах (Геотерасі другого навчального корпусу та в астрономічній обсерваторії головного корпусу), провели комплекс супутникових та астрономічних спостережень, опрацювали свої матеріали спостережень. За індивідуальні завдання отримали оцінку, а про їх результати згодом будуть доповідати на наукових семінарах та конференціях.

    Студенти практикою задоволені, адже індивідуальні супутникові спостереження, окрім практичної складової, мають ще й елементи науково-дослідної роботи. А це додає азарту у будь-якій справі.

    – Ми ознайомилися з приладами, про які нам розповідали на лекціях, – говорить Ольга Дмитришин. – Крім цього, працювали й з новими GNSS-приймачами від різних фірм-виробників, добре засвоїли методи абсолютних, відносних статичних та кінематичних GNSS-вимірювань, навчилися проводити GNSS-знімання в статичному режимі і в режимі реального часу. Цікаво було оглядати Сонце під час астрономічних спостережень: ми визначали азимут на обраний земний предмет, вираховували ефемериди Полярної зірки, яку можна спостерігати вже з 19 години, хоча її ще на небі не видно. Думаю, що й надалі нам ці знання пригодяться, особливо, коли писатимемо свої дипломні роботи.

    – Тепер уже маємо навики програмного опрацювання даних супутникових та астрономічних спостережень, навчилися користуватися різним програмним забезпеченням, яке допомагає обробляти отримані дані польових робіт, – додає Наталя Маляр. – Цікаво було проводити дослідження безпосередньо в нашій обсерваторії, де ми навчилися брати окремі дані з різних станцій через інтернет, при потребі зможемо створити віртуальну станцію, під’єднуватися до різних інтернет-сайтів, з яких можна отримувати в реальному часі потрібні для роботи дані. А ще – навчилися працювати з GNSS-технологіями та з методами геодезичної астрономії, ознайомилися з організацією проведення супутникових та астрономічних спостережень геодезичної точності, отримали практичні навички роботи з різноманітними GNSS-приймачами. Важливо, що на практиці ми закріпили і поглибили свої теоретичні і практичні знання із супутникової геодезії та геодезичної астрономії і долучилися частково до науково-дослідної роботи, бо тепер вміємо готувати та проводити різні наукові експерименти.

    – Це вже наша четверта практика, – долучається до розмови Роман Хом’як. – Саме завдяки Степанові Григоровичу ми краще зрозуміли будову та правила експлуатації GNSS-приладів, методику супутникових та астрономічних вимірювань на пунктах мережі, навчилися готувати прилади до спостережень, виконувати попереднє та остаточне опрацювання таких спостережень тощо. Наш керівник допомагав нам носити прилади, давав слушні підказки, іноді забирав нас своєю машиною, за що ми йому дуже вдячні.

    Степан Савчук ніколи не проводить практики заради самої практики. Він завжди переслідує якусь конкретну мету.

    – А їх у мене було аж дві: закріпити знання теоретичного навчання й виконання лабораторних робіт під час семестру і ще зробити так, щоб студенти змогли внести свій особистий вклад у створення геодезичної мережі Львова з використанням нових супутникових технологій, – каже професор. – На усне замовлення Львівської міської влади цю роботу ми розпочали ще 2008 року і завершили лише цього літа. Оскільки місто її не фінансувало, то всі дослідження робили за рахунок практик студентів. Вважаю, що студенти виконали унікальну роботу, адже міська геодезична мережа й досі працює на геодезичних, класичних технологіях, що дає до півтора метра розходження до планової основи координування й виконання більшості робіт на території міста. Це дуже часто призводить до багатьох суперечок щодо розташування різних земельних ділянок, властиво їх невідповідності з реальною практикою, адже реальне знімання засвідчує, що будинки і вулиці часто розташовані не там, де показує план. Сподіваюся, цього року ухвалять рішення про те, щоб Інститут геодезії виконав проекті роботи, що стосуються переходу Львова на нову систему координат і ми підпишемо відповідний договір на співпрацю.

     

    Автоматичні аерознімальні комплекси на базі безпілотних літаків сімейства FLIRT

    14524343_984489608327926_939137922702125948_o

     

    Інститут геодезії НУ “Львівська політехніка” та abrislogo (ABRIS Design Group) пропонують автоматичні аерознімальні комплекси на базі безпілотних літаків сімейства FLIRT (Flying Intelligent Robotic Tool).

    Аерознімальний комплекс FLIRT є професійним автоматичним інструментом для аерознімання об’єктів площею від одного до кількох десятків квадратних кілометрів, для яких використання мультироторних систем вже є недоцільним. Мала робоча висота та швидкість польоту дозволяють отримати високоякісні зображення з роздільною здатністю від 1 см/піксель, що набагато перевищує можливості пілотованих аерознімальних апаратів. Сучасні бездзеркальні камери з можливістю зміни об’єктиву надають можливість легко адаптувати комплекс для зйомки різних типів та масштабів, зумовлюють високу ефективність в умовах складного рельєфу місцевості. Міцна конструкція корпусу додатково захищена з системою амортизаторами забезпечує надійність і довговічність.

    Особливістю комплексу FLIRT (на відміну від багатьох інших безпілотних аерознімальних систем) є отримання послідовності добре орієнтованих знімків у відповідності до стандартів класичного аерознімання. Це стало можливим завдяки:

    • особливій аеродинамічній схемі та досконалим алгоритмам автоматичного керування, що забезпечують надзвичайну стабільність літака в польоті;
    • використанню системи гіростабілізації фотокамери;
    • запровадженню системи автоматичної компенсації кута зносу.

    Все це дозволяє суттєво зменшити час знімання та необхідну кількість знімків, прискорити створення ортофотопланів та підвищити їх точність.

    Робота комплексу від зльоту та посадки є повністю автоматизованою та не вимагає від оператора навичок пілотування. План польоту готується за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення з урахуванням швидкості та напряму вітру.

    Старт та посадка відбуваються точково з майданчика невеликих розмірів. За допомогою дистанційної системи оператор може контролювати хід виконання місії на відстані до 15 кілометрів, редагувати, або скасувати її в будь-який момент. У разі виникнення критичної несправності на борту літак здійснить безпечну посадку за допомогою автоматичної парашутної системи та повідомить свої координати через мережу мобільного зв’язку.

    Наразі комплекс FLIRT пропонується в двох варіантах. Легкий ранцевий варіант FLIRT на базі літака ‘Arrow’ призначений для використання у важкодоступній місцевості. Транспортування, підготовка до польоту та виконання місії легко забезпечуються силами однієї людини без автотранспорту – повна вага комплексу з усім необхідним обладнанням становить лише 8 кг. Старт літака здійснюються ‘з руки’, посадка – за допомогою парашутної системи. Потужний електричний двигун та високі льотні характеристики забезпечать стабільну роботу комплексу навіть в умовах високогір’я.

    Бездзеркальна камера SONY QX1 дозволяє отримувати зображення з роздільною здатністю від 2 см/піксель. Час польоту до 100 хвилин дозволяє відзняти значні площі в межах однієї місії.

    Варіант FLIRT HP на базі літака ‘Orca‘ оснащений потужною фотокамерою SONY Alpha 7RM2 з повнокадровим сенсором 42MP, що дозволяє отримувати знімки з роздільною здатністю від 1 см/піксель. На літаку встановлена система точного позиціонування, що визначає положення центрів знімків з точністю до 20 см. Це дозволяє суттєво зменшити обсяг польових геодезичних робіт і забезпечити в той же час високу точність ортофотопланів.

    Старт літака відбувається з катапульти, посадка за допомогою парашутної системи.

    Потужні акумулятори та висока аеродинамічна досконалість зумовлюють рекордний для апаратів такого класу час польоту – понад дві години.

    grafic_flirt_ukr

     FLIRT
    'Arrow'
    FLIRT HP
    'Orca'
    Злітна маса, кг4,87
    КамераSony QX1Sony A7RM2
    Тип сенсоруAPS-C 20MPFullFrame
    42 MP
    Тип об'єктивузміннийзмінний
    Ємність батареї, Ah1632
    Мінімальна швидкість польоту, км/год5060
    Крейсерська швидкість польоту, км/год60-8075-90
    Максимальний час польоту, хв100120
    Максимальна дальність польоту, км100140
    Максимальне контрольоване віддалення від бази, км1515
    Максимальна висота польоту, м50003000
    Мінімальна робоча висота польоту, м7575
    Максимальна роздільна здатність знімків, см/піксель21
    Швидкість набору висоти (на рівні моря, за умов МСА), м/с63.5
    Старт з руки+-
    Автоматичний старт (з катапульти LuckyLaunch)++
    Автоматична парашутна посадка ++
    Рекомендовані розміри стартового майданчика, м50х3070х30
    Габарити в транспортувальній конфігурації, см120х25х25120х35х25
    Час підготовки до польоту, хв1010
    Гранична швидкість вітру, м/с1212

    Фотоальбом

     

    Безпілотники Інституту геодезії Львівської політехніки: політ нормальний

    img10001t

    logo_nulp2_ukr

    Минулого тижня директор Інституту геодезії, доктор технічних наук Корнилій Третяк запросив ректора Національного університету «Львівська політехніка» професора Юрія Бобала і проректора з наукової роботи професора Наталію Чухрай у відкриту геодезичну лабораторію «Геотераса», що розташована на даху ІІ навчального корпусу. Саме тут розгорнуто виставку безпілотних літальних апаратів, які активно використовують працівники інституту для навчальних, наукових і комерційних цілей. З цієї висоти відкривається прекрасний краєвид Львова. Відтак – це чудове місце проведення лабораторних занять.

    «Родзинкою» виставки безпілотників став літальний апарат «Flirt», що у перекладі з латини означає «літаючий інтелектуальний роботизований інструмент». Це – спільне напрацювання Інституту геодезії і групи компаній «Абріс», які спеціалізуються на проектуванні та виготовленні безпілотних літальних апаратів, а також легкомоторних літаків.

    Як зазначив директор інституту Корнилій Третяк, «Абріс» розробив конструкцію міні-літака, а геодезисти зосередилися на виготовленні фотограмметричної частини й опрацюванні фото. Співпраця між науковцями і бізнесменами триває майже сім років. Представник «Абрісу» Вадим Колісніченко розповів про переваги свого літального апарату і його технічні характеристики.

    Повна вага комплексу «Flirt» із усім необхідним обладнанням становить лише 8 кілограмів. Його можна запустити у повітря і з руки, і з катапульти. Швидкість польоту – від 40 до 140 кілометрів за годину. Максимальний набір висоти – 3000 метрів. У повітрі може перебувати до 1,5 години, адже має потужний акумулятор. Передавання інформації радіоканалом – в радіусі 20 кілометрів.

    Професор кафедри фотограмметрії та геоінформатики Інституту геодезії Володимир Глотов додає:

    – Завдяки гіростабілізаторам цей апарат дозволяє проводити класичне аерознімання, коли кути нахилу знімання не перевищують 3–5 градусів. І дуже важливо, що БПЛА має парашутну систему, завдяки якій апарат у разі непередбачених обставин (до прикладу, розрядився акумулятор) може здійснити м’яку посадку. Адже головна проблема: не злетіти, а сісти. Прикро, коли падає на землю дороговартісна фотокамера. Цей апарат вже провів 50 успішних польотів.

    Зараз спільно з «Абрісом» геодезисти розробляють потужніший за кількома параметрами апарат. На ньому планують встановити шведську фотокамеру з роздільною здатністю 50 мегапікселів.

    А вже готовий апарат, як розповів професор Корнилій Третяк, 10–13 жовтня цього року буде продемонстрований у Гамбурзі (Німеччина) на Всесвітній виставці Intergeo-2016. Апарат вже відправили до Києва для тюнінгу. Університет міста Нойбрандербурга, що є діловим партнером Інституту геодезії з підготовки фахівців за системою подвійних дипломів, надав свій павільйон для демонстрації безпілотника на виставці.

    Представник «Абрісу» зазначив, що амбітна мета фірми – вийти на світовий ринок із брендом і за науково-практичної підтримки Львівської політехніки. Принаймні БПЛА, представлений на огляд керівникам Університету, удвічі дешевший за подібні апарати відомих зарубіжних фірм, зокрема американської кампанії «Трімбл», і перевищує їх за технічними характеристиками. В Інституті геодезії є безпілотник від цієї фірми, проте мають із ним чимало клопотів, зокрема щодо катапульти, яка «відмовлялася» працювати за надто низьких температур. Фахівці компанії тривалий час відмовлялися визнати свої прорахунки, але зрештою погодилися з оцінкою львівських геодезистів.

    На виставці безпілотних літальних апаратів також продемонстрували безпілотник, який власними руками змайстрував професор Володимир Глотов. Цей апарат будуть використовувати для практичних занять на навчальному полігоні у селищі Східниця.

    Ректор Львівської політехніки Юрій Бобало і проректор Наталія Чухрай, оглянувши виставку БПЛА, завітали згодом до науково-навчальної лабораторії опрацювання супутникових вимірювань. Мережа наземних станцій дозволяє користувачеві визначити у режимі реального часу своє місце положення на місцевості з винятковою точністю. Директор інституту Корнилій Третяк порушив перед ректором питання про фінансову підтримку для розширення мережі наземних станцій, що дозволить університетській геодезичній лабораторії «Геотераса» виграти конкурентну боротьбу за потенційного замовника послуг.

    Фотоальбом

     

    Професор кафедри вищої геодезії та астрономії Степан Савчук: «В науці не все так легко і просто»

    Професор кафедри вищої геодезії та астрономії Степан Савчук трудиться в Інституті геодезії (колись геодезичному факультеті) Львівської політехніки вже тридцять років.

    Професію визначила армія

    Обрати свою майбутню професію Степану Григоровичу допомогла служба в армії, яку проходив у Військово-повітряних силах, тож навчання на геодезичному факультеті Львівської політехніки стало усвідомленим продовженням армійського захоплення. Хоча поруч із одногрупниками вважав себе мало не асом, та лише після першої навчальної практики зрозумів скільки таємниць приховує в собі геодезія, а особливо його професія, яку уявляв собі дуже романтично.

    Здібного студента запримітили і запропонували взяти участь у науковій роботі на базі оздоровчого студентського табору в Морському. Два місяці тоді минули дуже швидко, бо з «головою» поринув у цікаві дослідження. В таких експедиціях згодом був ще тричі. Свою першу наукову працю в серйозному науковому журналі опублікував ще до захисту дипломної роботи. По закінченні геодезичного факультету поїхав за скеруванням на Хмельницьку атомну електростанцію. Його прийняли дуже радо: дали добрий гуртожиток, непогану зарплату, ще й поставили на квартирну чергу, гарантувавши до року повноцінне житло. Та попрацювати інженером-геодезистом вдалося лише три місяці, бо паралельно складав іспити в аспірантуру, де і продовжив навчання. Після того працював науковим співробітником кафедри геодезії, згодом перейшов на кафедру вищої геодезії та астрономії. Там захистив кандидатську і докторську дисертації.

    Наукові доробки

    Степан Григорович сам готує лекційні курси для студентів та курсантів, а частину матеріалу з докторської дисертації впровадив у курс «Інформаційні GNSS-ресурси» та розділ «Геодезичні референцні системи координат». Щороку його можна побачити на навчальних і виробничих практиках зі своїми студентами та магістрами у Шацьку, де керує навчально-науковою лабораторією «Супутникова GPS перманентна станція Шацьк». Станцію створено при кафедрі у рамках Центрально-Європейського геодинамічного проекту (CERGOP-2).

    Крім цього, спільно з колегами досліджує системи відліку в геодезії та астрономії й трансформації координат та мережі активних референцних станцій, опрацьовує дані супутникових спостережень та геодезичних робіт у режимі реального часу. Має два авторські підручники, є співавтором «Геодезичного енциклопедичного словника» та «Збірника астрономічних таблиць», опублікував понад 200 статей і тез доповідей, зокрема 38 статей у фахових виданнях, виголосив понад 60 доповідей на всеукраїнських та міжнародних конференціях. Щорічно готує єдине в Україні електронне видання «Астрономічного щорічника» для використання у Збройних силах України та проведення практичних занять і навчальної практики для студентів геодезичних спеціальностей. Здійснює наукове керівництво аспірантів і здобувачів та наукове консультування двох докторантів кафедри, є членом редколегій трьох фахових видань та спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій.

    Не бути виконавцем чужих ідей

    – Для науковців дуже важливо практично реалізувати нові підходи у впровадженні сучасних систем відліку геодезії, – говорить Степан Григорович. – Якщо донедавна така точка відліку для всієї Галичини була закладена на Високому замку у Львові, то нині, завдяки новітнім технологіям, вона може бути будь-де. Важливо вміти цим правильно скористатися, розумно поєднавши всі наявні методики із сучасними технологіями. Це дуже важливе завдання і я над цим працюю.

    Мій співрозмовник небезпідставно вважає, що науку не може робити одна людина, нехай навіть найгеніальніша:

    – Головне для науки – мати творчий колектив, інакше можна стати виконавцем чужих ідей. Для того ж, хто вміє реалізовувати власні ідеї, дуже важливі людський потенціал і фінансові ресурси, адже саме вони дозволяють науці рухатися вперед. У нас чомусь з цим дуже складно. Крім цього, наука вимагає багато праці і дуже прикро, що чимало студентів хочуть мати все і відразу, не докладаючи до цього великих зусиль і не маючи достатніх знань, досвіду. А зрозумівши, що в науці не все так легко і просто дається, втрачають інтерес до цього процесу і не завжди готові займатися дослідженнями.

    Степан Савчук не уявляє свого життя без науки, якій присвячує більшу частину свого життя. Його добре знають у наукових колах України і закордону. Він підтримує тісні контакти практично з усіма керівниками вітчизняних геодезичних підприємств, інтенсивно співпрацює із представниками закордонних фірм, бере активну участь у міжнародних наукових конференціях.

    – Цей досвід – неоціненний, – вважає мій співрозмовник. – Завдяки міжнародним контактам нам вдалося першими в Україні збудувати сучасну геодезичну мережу, яка повністю базується на супутникових технологіях. Горджуся тим, що був безпосереднім учасником цього процесу. Тішить, що ця наукова співпраця триває й досі.

     

    Львівська політехніка придбала безпілотний літальний апарат за півмільйона гривень

    Як повідомляє сайт «Наші гроші. Львів», Національний університет «Львівська політехніка» 1 вересня 2016 року підписав договір з ТОВ «КМС» на постачання безпілотного літального апарату за 471,78 тис. грн. Про це повідомляє Вісник державних закупівель.

    Згідно з умовами закупівлі, апарат повинен бути обладнаний цифровою фотокамерою (від 36 мегапікселів) з двома об’єктивами (з фокусною відстанню 25 мм та 35 мм). Робоча висота польоту має бути від 80 до 700 м, крейсерська швидкість – від 65 до 85 км/год., мінімальна тривалість польоту – 40 хв. Радіус керування польотом апарату становитиме не менше 5 км.

    – Це обладнання використовують для підготовки фахівців у галузі фотогеометрії, аерознімальних робіт, – розповів «ВЗ» директор Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка» Корнилій Третяк. – Раніше для практичних занять студентів ми орендували пілотований літак АН-2. Тепер виникли фінансові труднощі. Світ уже перейшов на безпілотні літальні апарати. Тому ми придбали безпілотний літальний апарат УХ-5. Купили його за пільговою ціною – близько півмільйона гривен. На ринку він коштує 50 тисяч доларів. Апарат проводить аерофотознімання місцевості для створення карт. Це вже другий безпілотний літальний апарат, який купує Львівська політехніка. Перший придбали торік, але він морально застарів. Новий літальний апарат – нова версія попереднього. Апарат маємо отримати впродовж 60 днів від дати укладання угоди.

     

    Категорії новин

    Календар новин

    Квітень 2019
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Бер    
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930  

    Опитування

    Як ви вважаєте, скільки на день необхідно пар для нормального сприйняття інформації?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble