Home » Інститут ІГДГ

Category Archives: Інститут ІГДГ

Мова

Останні коментарі

    На Антарктичній станції «Академік Вернадський» проголосували за президента України – явка склала 100%, свої голоси віддали 34 полярники та полярниці

    5ca1f98cbc9c4541062483

    Свої голоси на виборах Президента України вже віддали на найвіддаленішій дільниці  – на українській  антарктичній станції «Академік Вернадський”. Голосування там почалося сьогодні, 31 березня 2019 року, о 8.00 за місцевим, аргентинським, часом (о 14.00 за київським часом) і закінчилося за годину.

    У голосуванні на станції “Академік Вернадський”, взяли участь 34 громадянина – 11 учасників 23-ої Української антарктичної експедиції та 23 члени сезонного загону науковців, які нині перебувають на станції. Таким чином явка виборців склала 100%.

    О 15.40 за Києвом скан-копія протоколу за результатами голосування була відправлена через інтернет до Центральної виборчої комісії. Оригінали бюлетенів та протоколу опечатані та будуть передані до ЦВК після ротації постійної антарктичної експедиції, приблизно в другій половині квітня 2019 р.

    Про особливості голосування на станції «Академік Вернадський» можна дізнатися тут.

     

    ПРО ВИСОКІ ЗДОБУТКИ, НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ І БЮДЖЕТ

    Logo_Audytoria

    Почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України“ присвоєно директорові ІГДГ Корнилієві Третяку.


    Ірина МАРТИН

     

    Двадцять четверта Міжнародна науково-технічна конференція «Геофорум – 2019»

    logo_nulp2_ukr

    Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії запрошує взяти участь у ХХІV Міжнародній науково-технічній конференції «Геофорум – 2019», яка відбудеться 10–12 квітня 2019 року в Національному університеті «Львівська політехніка» та на базі готелю «Валентина» у Брюховичах.

    Робота конференції запланована у формі пленарних і секційних засідань та стендових повідомлень.

    Секції конференції:

    • геодезія, геодинаміка, моніторинг;
    • фотограмметрія, картографія, ГІС;
    • інженерна геодезія, геодезичний моніторинг у будівництві;
    • кадастр, землеустрій, оцінка нерухомості;
    • військові геодезичні та GIS-технології;
    • приладобудування (виступ спонсорів);
    • стендові доповіді.

    Крайній термін подання матеріалів – 21 січня 2019 року.

    Докладніше – в інформаційному повідомленні конференції

     

    Молоді геодезисти спілкувалися на Геотерасі: у Львівській політехніці відбулася міжнародна конференція

    logo_nulp2_ukr

    У Львівській політехніці відбулася ІІІ Міжнародна конференція молодих науковців. Її учасники поділилися здобутками, представили свої нові розробки.

    Три роки тому приводом організувати таку конференцію було 200-ліття Львівської політехніки. Захід вдався, ним зацікавилися українські та закордонні молоді геодезисти з Польщі, Німеччини, Латвії, Чехії, Словаччини, Молдови, США, Ірану. Відтак вирішили збиратися щороку. Розповідає голова Ради молодих вчених ІГДГ, голова наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених, секретар оргкомітету конференції Ігор Савчин:

    – Молоді дослідники геодезії зацікавлені «Геотерасою». Цього разу на конференцію зареєструвалося близько 170 осіб. Як і в попередні роки, серед доповідачів – не лише українці, а й латвійці, поляки, свої матеріали надіслали іранці. Особливістю нашого заходу є те, що не обмежуємося доповідями, тобто розповідями про власні здобутки (цього було б замало), а позиціонуємо цей захід як платформу для пошуку партнерів, грантів, різних наукових розробок.

    Упродовж трьох днів молоді геодезисти прослухали кілька доповідей наукового і науково-популярного спрямування. Це огляд результатів георадарних досліджень острівних льодовиків Аргентинських островів; оцінка земель сільськогосподарського призначення; інноваційні ГНСС-рішення функціонування і розвиток постмайнінгових геосистем західного регіону України тощо. Працювали три секції: геодезія, геодинаміка, геологія та моніторинг; фотограмметрія, картографія та ГІС; землеустрій, кадастр територій та точне землеробство. Саме у цих основних напрямах нині працюють геодезисти.

    Підприємства, які виготовляють геодезичне обладнання, привезли свої моделі для показу: літаки, приймачі. Серед учасників є випускник Львівської політехніки Юрій Преподобний, який очолює фірму, що розробляє 3Д-приладдя.

    Конференція молодих геодезистів – це живе спілкування ділення досвідом, налагодження співпраці.

     

    Директорові Інституту геодезії Львівської політехніки присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»

    logo_nulp2_ukr

    Відповідно до Указу Президента України № 300/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти» за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм орденами, медалями та почесними званнями нагороджено найкращих освітян України, серед яких – 9 представників Львівщини.

    Зокрема, почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» присвоєно Третяку Корнилію Романовичу – директорові навчально-наукового Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка», доктору технічних наук, професорові.

    Указ Президента України № 300/20185

     

    У ЛЬВІВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ — ПОПОВНЕННЯ

    Logo_AudytoriaНа жовтневому засіданні Вченої ради йшлося про готовність матеріально-технічної бази університету до нового навчального року, стан охорони праці й пожежної безпеки, впровадження дуальної освіти, оцінку роботи Інституту геодезії, а також утворення нового підрозділу Львівської політехніки.

    Щодо питання про стан та перспективи розвитку ІГДГ, Вчена рада ухвалила посилення профорієнтаційної роботи серед випускників закладів середньої освіти та коледжів, аби усунути проблему низького конкурсу серед вступників на бакалаврат. Окрім цього ухвалено рішення активізувати розробку й видання підручників та навчальних посібників, посилити на кафедрах роботу із підготовки студентів до участі в ІІ етапі всеукраїнських олімпіад та інше. Незважаючи на низку зауважень, діяльність ІГДГ визнали важливою для університету.


    Анастасія МОЗГОВА

     

    Геодезисти навчаються англійською: студентам ІГДГ вручили сертифікати про закінчення англомовного курсу

    logo_nulp2_ukr

    25 червня на кафедрі фотограмметрії та геоінформатики Інституту геодезії відбулося вручення сертифікатів за успішне завершення англійськомовного курсу.

    У весняному семестрі 2017/2018 навчального року кафедра ФГІ запровадила викладання навчальної дисципліни «Interpretation and processing of aerial and space images» («Інтерпретація та опрацювання аерокосмічних зображень») англійською мовою. Для Інституту геодезії це нове явище. Апробація пройшла успішно – студенти виконали весь обсяг завдань, успішно склали іспит англійською та отримали сертифікати, які це засвідчують.

    – Маємо дуже корисний досвід. Самотужки вивчати дисципліну іноземною мовою – важко, а коли ці особливості пояснює викладач – цікаво. У нас була українськомовна література, тому, якщо виникали труднощі з предметом через нерозуміння англійської – було легко їх усунути. Методичні вказівки, книжки, програми, лекції, презентації – все було забезпечено англійською. Повсякденна лексика дуже відрізняється від професійної, тому засвоєння фахової термінології значно розширює словниковий запас і підвищує рівень знання мови, – розповідає четвертокурсниця Мирослава Бяла.

    Робота над впровадженням англійськомовного викладання тривала не один рік. Залучені викладачі, зокрема Ірина Заяць та Любов Бабій, проходили підвищення кваліфікації за кордоном у рамках міжнародної співпраці інституту й кафедри та отримали відповідні сертифікати. Для відбору студентів, які виявили бажання вивчати дисципліну англійською, організували пробні лекції й тестування. Внаслідок було сформовано групу з 12 осіб, розроблено робочу програму та навчально-методичний комплекс для віртуального навчального середовища англійською мовою.

    Ініціатива викладання англійською викликала велику зацікавленість серед студентів Інституту геодезії, тому на кафедрі ФГІ було вирішено запровадити у 2018/2019 навчальному році англійськомовне викладання ще трьох дисциплін (двох – для бакалаврів та однієї – для магістрів). Нині вже сформовано групи студентів і розроблено програми курсів.

    Також двох студенток кафедри, Мирославу Бялу та Юлію Парійчук, нагородили сертифікатами лауреатів міжнародного конкурсу студентських наукових робіт, що організував Краківський сільськогосподарський університет.

     

    Політехніки вшосте повернулися з Антарктиди

    Logo_Audytoria

    Асистент кафедри вищої геодезії та астрономії Ігор Савчин й асистент кафедри картографії та геопросторового моделювання Володимир Нікулішин повернулися з 23-ої сезонної української антарктичної експедиції на АС „Академік Вернадський“.

    Традиція дослідження

    Щорічно Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) організовує наукові експедиції для двох груп — сезонників, які провадять короткотермінові сезонні дослідження, та зимувальників, котрі їдуть в Антарктиду на весь рік. До слова, серед сезонників політехніки були єдиними представниками Львівщини.

    — З нашого інституту це вже шоста експедиція до Антарктиди. Аналогічні були 2002, 2003, 2005, 2013 та 2014 рр. Ініціювали цю традицію професор кафедри фотограмметрії та геоінформатики Володимир Глотов (2002 р.) та директор ІГДГ професор Корнилій Третяк (2003 р.), — розповідають науковці.

    Експедиція до Антарктиди — державна програма. У літній період НАНЦ пропонує охочим подати заявку, опісля відбирають найкращі ідеї. Усі витрати фінансуються з державного бюджету.

    — Ми не лише виконали все, що запланували у попередній заявці (проведення високоточних ГНСС-спостережень на пунктах геодинамічного полігону архіпелагу „Аргентинські острови“ з метою досліджень тектонічного розлому протоки Пенола; лазерне сканування та цифрове знімання острівних льодовиків для визначення зміни їхнього поверхневого об’єму), а й додали два нові завдання — монтаж та запуск на території АС „Академік Вернадський“ просторово-часового координатного забезпечення — перманентної ГНСС-станції та лазерне сканування самої АС, — пишається Ігор Савчин.

    Експедиція тривала від 22 березня по 26 квітня. До пункту призначення науковці подолали близько 15 000 км: спочатку був доїзд до Києва, далі — перельоти до Рима, Сантьяго та до другого найбільш південного міста світу — Пунта-Аренас. До самої Антарктиди дослідники 5 діб добиралися українським кораблем „Marigolds“. Оскільки відповідні причали відсутні, у морі на команду чекала ще одна пересадка — на човни. Загалом подорож тривала 35 діб, 10 з яких науковці провели в морі, 11 діб — у Чилі, 12 — на антарктичній станції „Академік Вернадський“ та 2 дні в Києві.

    — Наш сезонний загін складався з чотирьох біологів, двох геодезистів, 3 геологів, геофізика, метеоролога та фотографа. Цікаво, що серед представників сезонного загону була одна жінка — Оксана Савенко (біолог). Також новий очільник станції розпорядився, що з наступного сезону жінки, на рівних із чоловіками умовах, зможуть ставати зимувальниками, — розповідає пан Ігор.

    Все використане обладнання — інститутське. Дослідники везли його зі собою, маса вантажу сягла 110 кг, що порівняно з вантажем інших сезонників — дуже багато.

    Дослідження, що провадили фахівці — фундаментальні і є продовженням тієї роботи, яку здійснювали наукові колеги-політехніки в попередніх експедиціях, тож їх суть зводиться до поновлення результатів. Дослідники розповідають:

    — Ми вимірювали координати, порівнювали їх із раніше одержаними, вичисляли, наскільки і в якому напрямку вони змістились, а також аналізували можливі наслідки. Із відчутних для людей це — землетруси, зміни рівня води тощо. При  орівнянні отриманих результатів зі сканування льодовиків можливо простежити зміни об’ємів льодовика, що свідчать про його танення чи намерзання, а також — про швидкість цих процесів.

    Дані зі сканування наразі ще не опрацьовано до кінця, але, за словами науковців, зміни доволі суттєві — льодовики мають тенденцію до танення, що, очевидно, є причиною підняття рівня світового океану.

    — „Сирі“ дані ми надіслали до НАНЦ, ті результати, що самі опрацювали, використовуємо для власних наукових досліджень. Також вони стануть у нагоді для побудови 3d-моделі станції чи її об’єктів, що дозволить отримати будь-які метричні характеристики. Це може згодитися проектантам, будівельникам, які не мають безпосереднього доступу до об’єкта, — каже Ігор Савчин.

    — Оскільки я спеціалізуюся на геоінформаційних системах, директор запропонував мені сканувати „Академік Вернадський“, щоб згодом створити геоінформаційну систему станції, — ділиться Володимир Нікулішин.

    Робота була не лише складною та відповідальною, а й небезпечною: ділянка, на якій працювали політехніки, скануючи льодовики, перебуває в зоні особливо підвищеної небезпеки. За словами пана Володимира, коли температура повітря підвищувалася, було чутно характерні поскрипування льодовика — у будь-який момент лід міг просто відколотися. Зважаючи на кінець антарктичного літа, температура повітря коливалася в межах 10 градусів морозу, щоправда, через вітер і близькість розташування води здавалося, що вона нижча. Науковець розповідає:

    — Погода змінювалася дуже швидко: зранку — сонце, через годину — заметіль, дощ, сніг, туман. Інколи видимості взагалі не було, то ми ходили лише за навігатором.

    Життя на станції

    Окрім житлової зони, обладнано офіси для всіх напрямів досліджень, які провадять тамтешні науковці, а також спортзал, медпункт, радіопункт, їдальню, бар-музей „Faraday“, технічні та наукові приміщення. Окремим пунктом станції є дизельна, що забезпечує все електро- та теплопостачання. На станції є всі умови, зокрема й прісна вода, але її потрібно дуже економити, оскільки добувають її шляхом опріснення морської. Зв’язок обмежений — лише телефонний (супутниковий), і дорогий, тому телефонні розмови політехніків були нечасті й короткі. Ще один засіб зв’язку — електронний лист: після написання його слід віддати системному адміністраторові, котрий формує всі листи в один і відправляє до Києва, звідти їх вже розсилають до адресатів.

    — З технікою безпеки все дуже серйозно. Нас постійно супроводжував драйвер — людина, яка знає акваторію й вправно володіє моторним човном. У ході виконання роботи ми щогодини рацією доповідали ситуацію. Окремо хочемо відзначити персонал станції, який усіляко допомагав нам із усіма необхідними роботами, виконував прохання, — розповідають політехніки.

    Щорічно до складу зимувальників входять, лікар, повар, системний адміністратор, механік.

    — Так сталося, що Великдень нам довелося святкувати в Антарктиді. На станції є каплиця, її збудували українці, у якій, починаючи від 00:00 велися богослужіння. Зранку було освячення паски та офіційна передача станції новим зимувальникам. Святковий обід у нас також був, — підкреслює пан Ігор.

    Без труднощів не обійшлося

    — Найбільш неприємно було пливти між островами на надувному човні (відстані були чималі — близько 13 км), коли це супроводжувалося вітром, снігом, хвилями — ми були мокрі, а сидіти так потрібно було довго. Траплялося, що вода була „забита“ кригою — тоді доводилося веслами розчищати собі шлях. Складною була й висадка з човна на обривисті скелясті береги: з човна потрібно було перестрибнути на камінь, якщо він слизький — мокрі ноги гарантовано. Також потрібно було „скоординовуватись“ із хвилями, бо з відпливом транспорт відносило від берега. Перші висадки нам не дуже вдавалися, — розповідають науковці.

    Повернення додому було стресовим: авіакомпанія, що забезпечувала переліт до Сантьяго-де-Чилі застрайкувала й рейс не відбувся. Відповідно частина учасників експедиції не встигла на всі наступні рейси і на 6 днів застрягла в Чилі.

    — Увесь час ми просто сиділи в готелі на валізах, оскільки виліт міг бути будь-якого моменту. Кілька разів ми приїжджали в аеропорт, але все скасовувалося і ми знову поверталися до готелю. Навіть вийти в місто не було можливості. Важко було чекати: коли з’явився інтернет і нормальний зв’язок — ще більше захотілося додому, до рідних — ділиться Ігор Савчин.

    Для Володимира найскладнішими видалися два 5-денні морські переходи: — Морально важко й нудно, бо вся діяльність зводиться до прийомів їжі й лежання в каюті. Гуляти по палубі було поганою ідеєю. Але нам ще пощастило, бо інших мучила морська хвороба.

    Після ситуації в Чилі прикрощів не бракувало: під час посадки в Римі помер один із членів експедиції — Віталій Вернігоров.

    — Особливих очікувань щодо Антарктиди в нас не було, єдине — ми дуже переживали, що не встигнемо виконати заплановане, але нам вдалося навіть більше. Інші науковці з нашої експедиції були в Антарктиді повторно або приїжджали в команді зі своїми наставниками, які вже тут не вперше. Ми ж були абсолютними новачками, без жодної підтримки, але чудово впоралися, — радіють політехніки.


    Анастасія МОЗГОВА

     

    До 140-річчя Астрономічної обсерваторії у Львові проведуть міжнародну конференцію

    Logo_ZIK

    У Львові 16-17 листопада відбудеться міжнародна наукова конференція «Астрономічна обсерваторія Львівської політехніки: історія і сучасність(1877-2017)», присвячена 140-річчю Астрономічної обсерваторії. Початок о 10.00 в актовій залі головного корпусу «Львівська Політехніка» (вул. Степана Бандери,12).

    Конференцію проводять з метою обміну інформації, досвіду та ідей використання сучасних методів космічної геодезії, сприяння науковим дослідженням у галузі природничо-математичних дисциплін (астрономії, геодезії, геофізики) та об’єднання зусиль науковців у справі реалізації перспективних розробок.

    У роботі конференції візьмуть участь провідні спеціалісти цієї галузі в Україні. Вони розглянуть питання про сучасний стан астрономії та перспективи її розвитку, космічну геодезію та геодинаміку, застосування методів космічної геодезії для моніторингу Землі. Зокрема, з доповідями виступлять такі фахівці:

    1. Федір Заблоцький, Степан Савчук, Любов Янків-Вітковська. Кафедра вищої геодезії та астрономії. Астрономічна обсерваторія та метеорологічна станція.
    2. Александр Дрбал, Карел Радєй, Іржі Лехнер. Професор Домінік Зброжек (1832-1889) – засновник і перший директор астрономічної обсерваторії Львівської політехніки.
    3. Олег Петрук. Три осередки астрономії у Львові першої половини ХХ століття.
    4. Любов Янків-Вітковська. Львівське астрономічне товариство – 20 років діяльності.
    5. Тетяна Скороход. Сучасний стан астрономічної освіти та можливий шлях її розвитку.

    Співголовами конференції є ректор Національного університету «Львівська політехніка» професор Юрій Бобало та директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік Ярослав Яцків.

    Заключне пленарне засідання заплановане на 17 листопада в актовій залі головного навчального корпусу Національного університету «Львівська політехніка» о 10.00, на якому будуть представлені доповіді та підведені підсумки конференції.

    Довідка.

    (За інформацією голови Львівського астрономічного товариства, кандидата фізико-математичних наук, доцента НУ «Львівська політехніка» Любов Янків-Вітковської).

    Астрономічна обсерваторія при кафедрі вищої геодезії та астрономії «Львівської політехніки» розпочала свою роботу у грудні 1877р. Тоді Національний університет «Львівська політехніка» називався Вища політехнічна школа.

    Історія астрономічного Львова починає свій відлік з 1769 року, коли була заснована перша Астрономічна обсерваторія. Цей період відзначився посиленою науковою активністю та значною популяризацією астрономії в Галичині. Під час астрономічно-тригонометричної зйомки Галичини тут було розв’язано низку важливих астрономічних і геодезичних завдань. Після руйнації першої Астрономічної обсерваторії, відродження систематичних астрономічних спостережень у Львові відбулося аж через сто років, – із створенням нової обсерваторії у Вищій політехнічній школі.

    Відродження астрономічної школи у Львові наприкінці XIX ст. пов’язане із розвитком Львівської Політехніки. Під час будівництва нового корпусу Вищої політехнічної школи було передбачене місце для астрономічної обсерваторії. Згодом виділили окрему кафедру сферичної астрономії і вищої геодезії, в складі якої була Астрономічна обсерваторія, кафедра існує по сьогоднішній день.

    На початку ХХ століття приміщення Обсерваторії, яке було створене під час будови головного корпусу Львівської політехніки у 1884 році, розширилося для розміщення сейсмографічної станції. І вже у 1918 році тут були три основні астрономічні інструменти:

    1. пасажний інструмент (Трогтона і Сіммса), розміщений в південному павільйоні на стовпі, який збудований від фундаменту корпусу і був ізольованим довкола щілиною;
    2. рефрактор, вмонтований паралактично, з об’єктивом 122 мм (Фраунгофера і Рессела), розміщений на залізній колоні в павільйоні з обертовим куполом;
    3. великий і тяжкий інструмент Ертеля, виконаний ще на початку XIX століття з об’єктивом 81 мм.

    Крім цих інструментів в Обсерваторії було декілька добрих астрономічних маятникових годинників, кілька хронометрів та інші допоміжні інструменти.

    Оскільки на той час Обсерваторія називалася Астрономічно-метеорологічною, то метеорологічний відділ був оснащений відповідним комплектом приладів для спостереження і реєстрації.

    Сейсмографічна станція, яка теж була частиною Астрономічної обсерваторі, була забезпечена реєстраційним сейсмографом системи Боша-Омора.

    В розпорядженні Обсерваторії була солідна бібліотека, яка оновлювалася досить швидко подарунковими науковими виданнями від багатьох споріднених закордонних інституцій.

    У 1922 році при Обсерваторії створено радіостанцію, за допомогою якої приймали часові сигнали з Парижа. У 1925 році був змонтований новий пасажний інструмент фірми Сарторіус-Верке з об’єктивом 70 мм. В цей період було придбано низку різних електричних приладів у зв’язку з вимогами нових спостережень.

    В Астрономічній обсерваторії у цей період крім регулярної роботи Служби часу були виконані мікрометричні виміри положення планет і декількох комет. Результати дослідження частково надруковано в Astronomische Nachrichten.

    Проводилися спостереження звичайних явищ, таких як затемнення Сонця, Місяця, проходження Меркурія по диску Сонця тощо. Результати спостережень переважно публікувалися у вже згаданому часописі Astronomische Nachrichten.

    Ці спостереження виконувалися двома або навіть трьома співробіттниками: керівником, ад’юнктом і асистентом, – власне вони і були основними працівниками тогочасної астрономічної обсерваторії – це говорить, що при доброму оснащенні, та добрій організації праці можна проводити серйозні дослідження невеликою кількістю науковців.

    Восени 1925 року після довготривалого налаштування приладів, було виконано визначення географічної довготи Обсерваторії. Результат був такий – Львів, Обсерваторія Політехніки на схід від Грінвіча: lh36m 3**401. Цей результат був оголошений на з’їзді Міжнародного Союзу Геодезично-Геофізичного в Празі у вересні 1927 року.

    Оскільки, Астрономічна обсерваторія була підрозділом, що належав до кафедри Астрономії і вищої геодезії, то тут проводилися практичні заняття для студентів відповідного факультету.

    У метеорологічному відділенні проводили регулярні спостереження 1-го розряду, де крім основних спостережень складали місячні і річні метеорологічні діаграми, які були розміщені у часописі, який видавали власним коштом і розсилали у закордонні і місцеві наукові інституції.

    Об’єднана з Обсерваторією геосейсмічна станція діяла безперервно і діаграми, які були результатом спостережень занотованих землетрусів розсилали у вигляді літографічних відбитків в різноманітні геофізичні інститути і сейсмографічні станції закордоном, пізніше були надруковані у часописі «The International Seismological Summary», що видавався у Оксфорді під редакцією професора Тернера.

    Крім цивільних задач, Обсерваторія виконувала завдання для Військового географічного інституту, зокрема, щодо вибору еліпсоїда для геодезичних і картографічних робіт, які були опубліковані у Відомостях географічної служби у Варшаві у 1927 році.

    Працівники обсерваторії проводили і науково-популяризаторську роботу серед учнів шкіл Львова і Львівщини. Серед військових, цивільних, урядовців поширювали інформацію про різного роду астрономічні події, які відбувалися в даний період часу, метеорологічні дані.

    Після Другої світової війни у 1950-х роках тут було організовано систематичне спостереження штучних супутників Землі для наукових завдань та для завдань міністерства оборони.

    Астрономічна обсерваторія виконувала роль навчальної бази для студентів спеціальності астроном-геодезія (до речі, з цієї спеціалізації випускник Я.С.Яцків).

    І вже на початку XXI століття Астрономічна обсерваторія знову розпочинає наукові дослідження, які пов’язані зі створенням у 2001 році перманентної GNSS-стації.

    У 2016 році створено цифрову метеорологічну станцію, а зовсім недавно, до 140 річчя Астрономічної обсерваторії розпочала роботу Станція моніторингу метеорної активності у радіодіапазону.

    Астрономічна обсерваторія є базою для навчальної практики студентів Інституту геодезії, які навчаються за спеціалізацією «Космічний моніторинг Землі» і «Космічна геодезія».

    Результати наукових досліджень, які проводять на АО ЛП, внесені у світові каталоги даних про координати GNNS станцій, методика визначення параметрів іоносфери та тропосфери застосовується для задач координатного забезпечення та для завдань космічної погоди.

     

    Вітання з Днем студента від викладачів Інституту геодезії

     

    Категорії новин

    Календар новин

    Травень 2019
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Кві    
     12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031  

    Опитування

    Скільки часу в середньому на день Ви витрачаєте на навчання після пар?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble