Home » Інститут ІГДГ

Category Archives: Інститут ІГДГ

Мова

Останні коментарі

    ОЧІ. НОВИНИ. 10.10.2019. Перший Західний

     

    ЗА ПОДВІЙНИМИ ДИПЛОМАМИ ВЧАТЬСЯ НАЙКРАЩІ

    Logo_Audytoria

    Завдяки багаторічній співпраці Інституту геодезії з Вищою школою м. Нойбранденбург (Німеччина) німецькі та українські бакалаври щороку беруть участь у практиках за обміном, магістри навчаються за програмою подвійних дипломів, а вже цьогоріч наші доктори філософії розпочинають навчатися в аспірантурі Вищої школи.

    13-й рік поспіль тісно та плідно співпрацюють факультет прикладних наук Вищої школи і кафедра вищої геодезії та астрономії. Тож традиційно щороку в червні наші бакалаври-геодезисти вирушають до Німеччини на науково-навчальні практики, а за два місяці німецькі студенти вже перебувають у Львівській політехніці. Тут вони працюють у лабораторіях, наукових установах, на електростанції, в астрономічній обсерваторії, на еталонному геодезичному обладнанні.

    Науковці та студенти-геодезисти Політехніки активно долучаються до участі у міжнародних конференціях, що відбуваються у Німеччині.

    — Наші студенти там проявляють себе на доволі високому рівні. Ми досліджуємо актуальну проблематику, на цій основі готуємо статті, публікуємо їх у німецьких та українських фахових журналах. Наші студенти зазвичай виборюють доволі високі місця, наприклад, цьогоріч один учасник здобув перемогу, другий — третє місце. Вони змагалися зі студентами з-понад 10-ти країн світу. Серед їхніх конкурентів були бразильці, болгари, сирійці, іспанці та, звісно, німці, — розповідає заступник директора ІГДГ з міжнародної наукової співпраці Ігор Тревого.

    У німецькому виші також активно стажуються аспіранти. І після завершення успішно захищають свої дисертації. Докторант Олег Іванчук після плідного стажування захистив докторську, а диплом отримав на останньому засіданні Вченої ради університету.

    Німецькі науковці також виявляють зацікавлення до наших наукових заходів і щороку приїжджають до Львівської політехніки на конференції. Особливу увагу вони приділяють участі у найбільшій щорічній геологічній конференції „Геофорум“.

    Щороку п’ятеро-шестеро найкращих магістрів-другокурсників вирушають до Німеччини на навчання за програмою подвійних дипломів. Зазвичай навчання побудоване так, що вони пів року слухають лекції, мають практичні заняття, лабораторні, а наступного семестру здійснюють дослідження на геодезичних підприємствах. Після завершення річного навчання наші студенти повертаються до Львівської політехніки і тут у присутності комісії українських та німецьких професорів, а також проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв›язків Львівської політехніки Олега Матвійківа захищають свої дипломні дослідження — окремо для підтвердження німецького диплома, окремо — для українського.

    Серед цьогорічних випускників, які 24 липня захистити подвійні дипломи, — Ірина Габлевич, яка навчалася за спеціальністю „коcмічний моніторинг Землі“. Дівчина розповідає, яким було її навчання у німецькому виші:

    — Усі дисципліни, які ми слухали, були на вибір. Однак закономірно, що обираєш близькі до свого фаху. Всі матеріали викладачі виставляють у віртуальне навчальне середовище. А ще всі предмети, навіть економічного чи комп’ютерного спрямування, які ми слухали, мають дотичність до геодезії. На тиждень у розкладі було 10–15 пар. Дуже багато практичних, лабораторних. Також робили вимірювання у печерах, шахтах. До кожного нашого студента було залучено німецького, який супроводжував і консультував.

    Особливість навчання у Вищій школі м. Нойбранденбург у тому, що магістерські роботи там готують на виробництві, а не в університеті. Для цього студентів на пів року скеровують до науково-дослідних закладів і виробничих установ.

    — Наші студенти готують дипломні дослідження надзвичайно високого рівня. Деякі представляють на конкурс молодих науковців у Німеччині. І здебільшого ці праці охоче публікують у німецьких фахових журналах, — наголошує Ігор Севірович.

    І нічого дивного у таких здобутках немає, адже до Німеччини їдуть вчитися найкращі — хто має високе місце в рейтингу, знає англійську мову на рівні не нижчому, ніж В2, а німецьку — А2 або В1.

    Тож із початком нового навчального року до Німеччини знову поїхали вчитися найкращі геодезисти магістратури Львівської політехніки.


     

    Ірина МАРТИН

     

    ЯКІ ВАШІ ОЧІКУВАННЯ ВІД НАВЧАННЯ У ЛЬВІВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЦІ?

    Logo_Audytoria

    Олена Грушко, студентка першого курсу Інституту геодезії:

    „Львів — перспективне місто“

    Своєю спеціальністю обрала геодезію, бо дуже люблю природу та все, що з нею пов’язано. Вступати до Політехніки мені порадив дядько. Я сама зі Сум, вступаючи, обирала між своїм рідним містом, а також Чернівцями, Дніпром, Києвом, Харковом, Львовом, але все-таки спинилася на останньому, бо це перспективне місто, яке відкриває багато можливостей та розташоване близько до кордону. Від студентського життя чекаю драйву, знайомств, нових друзів, емоцій та сліз щастя.

     

    Кафедра вищої геодезії та астрономії – лідер цьогорічного рейтингу випускових кафедр Університету

    logo_nulp2_ukr

    Оприлюднено цьогорічний рейтинг випускових кафедр Національного університету «Львівська політехніка». Оцінювання здійснювалось за чотирма тематичними напрямами: кадровий потенціал, освітня діяльність, наукова діяльність та міжнародна академічна співпраця.

    До трійки лідерів рейтингу ввійшли:

    1. кафедра вищої геодезії та астрономії (Інститут геодезії) – 0,3222;
    2. кафедра хімічної технології переробки нафти та газу (Інститут хімії та хімічних технологій) – 0,3219;
    3. кафедра телекомунікацій (Інститут телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки) – 0,2510.

    Загалом у рейтингуванні взяли участь 88 випускових кафедр Львівської політехніки.

     

    Магістранти Інституту геодезії захистили свої роботи за програмою подвійних дипломів

    img_1996

    logo_nulp2_ukrНа днях в Інституті геодезії на кафедрі вищої геодезії та астрономії захищали відбувся захист магістерських робіт за програмою подвійних дипломів у співпраці з Вищою школою Нойбранденбургу.

     Така співпраця в нас вже триває досить давно. Започаткував її заступник директора Інституту геодезії Ігор Тривого. У нас вони захищали в нас магістерські роботи в грудні, а потім мали семестрове безоплатне навчання в Німеччині та проходили там передмагістерську практику в різних фірмах, на замовлення яких власне й виконували свої магістерські роботи. Тож, відповідно, вони мали два керівника — з німецької і з української сторони,  розповіла доцентка кафедри вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії Любов Янків-Вітковська.

    Цього разу захистилося четверо магістрів. Захист відбувався англійською мовою. Ще одна магітрантка захищатиме свою роботу в жовтні.

     У Німеччині магістри йдуть на практику не за скерування, а за відбором, подаючи попередньо резюме. Також мусять мати високий рейтинг. Навчання і практика проходять німецькою мовою. Одна з наших магістранток, яка минулоріч закінчила магістратуру в нас, там захистила свою роботу в науково-дослідному інституті. Тобто до захисту доходять найсильніші студенти, серед яких один із найкращих наших випускників — Богдан Пересунько,  додала Любов Янків-Вітковська.

    Підтримати своїх колег на захисті прийшли й ті студенти, яким пощастило пройшти конкурс і вже з 2 вересня вони поїдуть на навчання до Німеччини.

    Невдовзі схожа програма подвійних дипломів в ІГДГ почне діяти також і з Познанською політехнікою — про це вже підписали угоду.

     

    Завідувач кафедри геодезії Познанської політехніки був гостем кафедри вищої геодезії та астрономії Університету

    logo_nulp2_ukr

    Гостем кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету «Львівська політехніка» був професор Іренеуш Вичалек – завідувач кафедри геодезії Познанської політехніки.

    Геодезисти Університету поділилися з польським колегою досвідом науково-методичної роботи, а також обговорили перспективи запровадження програми подвійних дипломів.

     

    Кафедра вищої геодезії та астрономії Інституту геодезії Львівської політехніки розширює співпрацю

    logo_nulp2_ukr

    Магістри двох політехнік – львівської та карагандинської (Казахстан) – після спільного наукового стажування отримали сертифікати, які їм вручив проректор із науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Львівської політехніки Олег Матвійків. У заході взяла участь представниця Консульства Казахстану у Львові.

    Понад рік Львівська політехніка співпрацює з Познанською політехнікою. А нещодавно розпочала ще одну співпрацю – з казахським вишем.

    – Із викладачами Карагандинської політехніки ми познайомилися на міжнародній конференції у Познані, – розповідає доцентка кафедри вищої геодезії та астрономії Любов Янків-Вітковська. – І підтримали їхнє бажання співпрацювати з нами, а казахські студенти в майбутньому вступатимуть до нашої магістратури й аспірантури.

    Згодом наукове стажування за тематикою спрямування магістерських робіт карагандинських і львівських політехніків у Познані збіглося у часі. Про свої враження розповідає першокурсник магістратури Львівської політехніки Олександр Романишин:

    – Ми ознайомилися з вишем, його обсерваторією, новітньою бібліотекою, зустрілися з науковцями кафедри, а також зі студентами, спільно з якими слухали лекції. Враження дуже приємні. Було цікаво. Дізналися багато нового. І ми, і поляки, і казахи розповідали про свої магістерські роботи, над якими працюємо, обговорили перспективи можливого кооперування в дослідженнях.

    – Це розширило би наші можливості, адже львівські студенти вивчають класичну космічну геодезію й моніторинг Землі, познанські – зі спрямуванням у будівництві, але мають окремий факультет, пов’язаний із вивченням космонавтики. А ось підготовка казахських геодезистів несуттєво різниться від нашої, і лише в магістратурі, – додає Люба Янків-Вітковська.

    Після поїздки до Польщі магістри казахського вишу тиждень стажувалися у Львівській політехніці на кафедрі вищої геодезії та астрономії. Це фактично був обмін тематикою досліджень. Однак, окрім праці в університеті, гості мали екскурсію містом, а також на геодезичні підприємства.

     

    ПОЛІТЕХНІКИ ВСЬОМЕ ПОБУВАЛИ В АНТАРКТИДІ

    Logo_Audytoria

    18 квітня до України повернулася 24 сезонна українська антарктична експедиція на АС „Академік Вернадський“. У її складі було двоє науковців нашого університету — асистент кафедри вищої геодезії та астрономії Ігор Савчин та асистент кафедри інженерної геодезії Євген Шило. В Антарктиді вони встановили першу українську ГНСС-станцію.

    Експедиція тривала від 18 січня до 18 квітня — цього року був винятково довгий сезон. За словами науковців, це пов’язано зі зміною керівництва Антарктичного центру та, відповідно, його політики.

    — Ми їхали на місяць, а в Жулянах дізналися, що на більше. Спочатку це був шок, особливо для Ігоря, адже вдома залишилася тримісячна дитина, — ділиться Євген Шило.

    І це не єдині зміни. Минулоріч політехніки скаржилися на фактичну відсутність зв’язку з рідними, цього ж року на станції можна користуватися інтернетом.

    До експедиції ввійшло 26 науковців. Окрім цього, на станції вже було 11 зимувальників, а також двоє журналістів і письменник, котрі дісталися сюди осібно.

    Час приїзду припав на початок антарктичного літа, тож дослідники не лише виконали, а й перевиконали сплановане — гарна сонячна погода постійно сприяла роботі. Як і торік, політехніки мали завдання щорічного моніторингу, зокрема вимірювали геодинамічну мережу, щоб дослідити зміни в тектонічній структурі.

    — Ця мережа складається з десяти забетонованих у землю пунктів. Щоразу по приїзді ми дуже точно визначаємо їхні координати. Різниця в показниках цих координат указує на рух тектонічних плит. Такі рухи є основними чинниками землетрусу, тож із їхньою допомогою можна передбачити такі катаклізми. Запобігти землетрусам, на жаль, неможливо, але можна до них підготуватися, — розповідає Ігор Савчин.

    Варто зазначити, що наші геодезисти неочікувано для самих себе додали до мережі нових шість пунктів, значно розширивши її, що дозволило досліджувати більшу територію. Ще одне традиційне завдання — наземне фотограмметричне знімання льодовиків для побудови їхньої 3D-моделі, з метою визначення зміни поверхневого об’єму.

    Минулого року політехніки встановили перманентну ГНСС-станцію, як з’ясувалося пізніше — прилад виявився неробочим у таких умовах. Цьогоріч вони привезли обладнання іншої фірми, яке вдалося налаштувати на передавання даних в Україну, а саме — до Політехніки. Ігор та Євген неабияк пишаються: це перша українська станція в Антарктиді. Щобільше, наразі тривають переговори про те, аби долучити її до міжнародних баз даних, щоб інформацією могли користуватися всі, хто потребує цього.

    Науковці розповіли й про абсолютно нове завдання:

    — Ми мали здійснити аерознімання над архіпелагом Аргентинські острови, аби згодом виготовити картографічні матеріали цих регіонів. Використовували для цього безпілотник у вигляді літака — спільну розробку Львівської і Київської політехнік. Наявні мапи цієї місцевості доволі старі — ще британські, масштабу 1:25000, також є мапи й українських науковців, десятитисячного масштабу. Ми ж мали завдання розробити масштаб 1:1000, тобто покращити їх удесятеро, зробити більш докладними й точними.

    Транспортування літака було складним: він великий, до того ж у комплекті ще спеціальна катапульта для запуску. Раніше політехніки вже намагалися перевезти американський літак, але його не пропустили на кордоні. Цього разу все вдалося, проте науковці до останнього не знали, як безпілотник поведе себе в нових умовах. Все минуло успішно, мапи хочуть створити до кінця поточного року, згодом їх використовуватимуть експедитори Антарктичного центру.

    Незважаючи на те, що кожен з політехніків мав окремі завдання (Ігор Савчин — ГНСС-спостереження і встановлення станції, Євген Шило — аерознімання та фотограмметрія льодовиків), вони все виконували спільно, а також допомагали іншим науковцям — забезпечували геодезичними послугами всіх, хто цього потребував. Не забули й про свого колегу-геолога, який не зміг поїхати в експедицію — здійснили знімання геологічного відслонення для вивчення порід.

    Термін експедиції збігся із президентськими виборами. Але відстань у майже 17 тисяч кілометрів від України не змусила забути про громадянський обов’язок: для дослідників спеціально створили виборчу дільницю, яка нічим не відрізнялася, друковані бюлетені доставляли до Антарктиди.

    — О 8:00 ми всі дружно голосували, аби швидко підрахувати голоси та переслати їх в Україну, хотіли потрапити у сюжет новин. Явка була стовідсоткова, — пригадує Ігор.

    В антарктичну експедицію Ігор Савчин їхав удруге, тому готувався ще з літа, а для Євгена Шила все було вперше і спонтанно:

    — Це велике випробування для мене. Масштаби побаченого вражають. Найважче було змістити сон через часову відмінність. Ми потрапили на найтепліший період, температура сягала 5–7 градусів тепла, тому побачили чимало дитинчат пінгвінів та інших місцевих тварин. Виконуючи завдання, доводилося постійно остерігатися агресивних птахів, які турбувалися про своє потомство, особливо від морських поморників, котрі здатні дзьобом пошкодити голову до крові. На станції біологи мають спеціальний акваріум для досліджень — цікаво було поглянути на морських мешканців, яких не зустрінеш на суходолі. 22 березня відзначали День води або свято Нептуна, обов’язковим ритуалом якого є купання. Температура води була –0,5С — тут за такої температури вона вже замерзає, але ми не побоялися купатися. Вражень дуже багато!

    — Ця експедиція — знайомства, які переростуть у дружбу та нові наукові розробки, ідеї та публікації — найважливіший мій досвід. Атмосфера на станції була дружня, всі старалися співпрацювати, кооперуватися, жодних конфліктів чи конкуренції не було, — ділиться Ігор Савчин.


    Анастасія СТЕПАНЯК (МОЗГОВА)

     

    На Антарктичній станції «Академік Вернадський» проголосували за президента України – явка склала 100%, свої голоси віддали 34 полярники та полярниці

    5ca1f98cbc9c4541062483

    Свої голоси на виборах Президента України вже віддали на найвіддаленішій дільниці  – на українській  антарктичній станції «Академік Вернадський”. Голосування там почалося сьогодні, 31 березня 2019 року, о 8.00 за місцевим, аргентинським, часом (о 14.00 за київським часом) і закінчилося за годину.

    У голосуванні на станції “Академік Вернадський”, взяли участь 34 громадянина – 11 учасників 23-ої Української антарктичної експедиції та 23 члени сезонного загону науковців, які нині перебувають на станції. Таким чином явка виборців склала 100%.

    О 15.40 за Києвом скан-копія протоколу за результатами голосування була відправлена через інтернет до Центральної виборчої комісії. Оригінали бюлетенів та протоколу опечатані та будуть передані до ЦВК після ротації постійної антарктичної експедиції, приблизно в другій половині квітня 2019 р.

    Про особливості голосування на станції «Академік Вернадський» можна дізнатися тут.

     

    ПРО ВИСОКІ ЗДОБУТКИ, НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ І БЮДЖЕТ

    Logo_Audytoria

    Почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України“ присвоєно директорові ІГДГ Корнилієві Третяку.


    Ірина МАРТИН

     

    Категорії новин

    Майбутні події

    There are no upcoming Події at this time.

    Календар новин

    Жовтень 2019
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Вер    
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  

    Опитування

    Чи даєте Ви хабарі?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble