Home » Університет

Category Archives: Університет

Мова

Останні коментарі

    Доцент Інституту геодезії у рамках лекторію «Гордість міста» прочитає лекцію про Юрія Дрогобича

    logo_nulp2_ukr

    Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії запрошує взяти участь у ХХІV Міжнародній науково-технічній конференції «Геофорум – 2019», яка відбудеться 10–12 квітня 2019 року в Національному університеті «Львівська політехніка» та на базі готелю «Валентина» у Брюховичах.

    Робота конференції запланована у формі пленарних і секційних засідань та стендових повідомлень.

    Секції конференції:

    • геодезія, геодинаміка, моніторинг;
    • фотограмметрія, картографія, ГІС;
    • інженерна геодезія, геодезичний моніторинг у будівництві;
    • кадастр, землеустрій, оцінка нерухомості;
    • військові геодезичні та GIS-технології;
    • приладобудування (виступ спонсорів);
    • стендові доповіді.

    Крайній термін подання матеріалів – 21 січня 2019 року.

    Докладніше – в інформаційному повідомленні конференції

     

    Двадцять четверта Міжнародна науково-технічна конференція «Геофорум – 2019»

    logo_nulp2_ukr

    Західне геодезичне товариство Українського товариства геодезії і картографії запрошує взяти участь у ХХІV Міжнародній науково-технічній конференції «Геофорум – 2019», яка відбудеться 10–12 квітня 2019 року в Національному університеті «Львівська політехніка» та на базі готелю «Валентина» у Брюховичах.

    Робота конференції запланована у формі пленарних і секційних засідань та стендових повідомлень.

    Секції конференції:

    • геодезія, геодинаміка, моніторинг;
    • фотограмметрія, картографія, ГІС;
    • інженерна геодезія, геодезичний моніторинг у будівництві;
    • кадастр, землеустрій, оцінка нерухомості;
    • військові геодезичні та GIS-технології;
    • приладобудування (виступ спонсорів);
    • стендові доповіді.

    Крайній термін подання матеріалів – 21 січня 2019 року.

    Докладніше – в інформаційному повідомленні конференції

     

    Молоді геодезисти спілкувалися на Геотерасі: у Львівській політехніці відбулася міжнародна конференція

    logo_nulp2_ukr

    У Львівській політехніці відбулася ІІІ Міжнародна конференція молодих науковців. Її учасники поділилися здобутками, представили свої нові розробки.

    Три роки тому приводом організувати таку конференцію було 200-ліття Львівської політехніки. Захід вдався, ним зацікавилися українські та закордонні молоді геодезисти з Польщі, Німеччини, Латвії, Чехії, Словаччини, Молдови, США, Ірану. Відтак вирішили збиратися щороку. Розповідає голова Ради молодих вчених ІГДГ, голова наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених, секретар оргкомітету конференції Ігор Савчин:

    – Молоді дослідники геодезії зацікавлені «Геотерасою». Цього разу на конференцію зареєструвалося близько 170 осіб. Як і в попередні роки, серед доповідачів – не лише українці, а й латвійці, поляки, свої матеріали надіслали іранці. Особливістю нашого заходу є те, що не обмежуємося доповідями, тобто розповідями про власні здобутки (цього було б замало), а позиціонуємо цей захід як платформу для пошуку партнерів, грантів, різних наукових розробок.

    Упродовж трьох днів молоді геодезисти прослухали кілька доповідей наукового і науково-популярного спрямування. Це огляд результатів георадарних досліджень острівних льодовиків Аргентинських островів; оцінка земель сільськогосподарського призначення; інноваційні ГНСС-рішення функціонування і розвиток постмайнінгових геосистем західного регіону України тощо. Працювали три секції: геодезія, геодинаміка, геологія та моніторинг; фотограмметрія, картографія та ГІС; землеустрій, кадастр територій та точне землеробство. Саме у цих основних напрямах нині працюють геодезисти.

    Підприємства, які виготовляють геодезичне обладнання, привезли свої моделі для показу: літаки, приймачі. Серед учасників є випускник Львівської політехніки Юрій Преподобний, який очолює фірму, що розробляє 3Д-приладдя.

    Конференція молодих геодезистів – це живе спілкування ділення досвідом, налагодження співпраці.

     

    Директорові Інституту геодезії Львівської політехніки присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»

    logo_nulp2_ukr

    Відповідно до Указу Президента України № 300/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників освіти» за значний особистий внесок у розвиток національної освіти, підготовку кваліфікованих фахівців, багаторічну плідну педагогічну діяльність та високий професіоналізм орденами, медалями та почесними званнями нагороджено найкращих освітян України, серед яких – 9 представників Львівщини.

    Зокрема, почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» присвоєно Третяку Корнилію Романовичу – директорові навчально-наукового Інституту геодезії Національного університету «Львівська політехніка», доктору технічних наук, професорові.

    Указ Президента України № 300/20185

     

    Політехніки-геодезисти, учасники програми навчання за подвійними дипломами, вразили німецьких професорів

    logo_nulp2_ukr

    Політехніки-учасники програми навчання за подвійними дипломами в Німеччині поділилися своїм досвідом.

    Львівська політехніка та Університет прикладних наук (Вища школа) Нойбранденбурґа співпрацюють уже 12 років. У рамках укладеної угоди є пункт про підготовку магістрів за програмою подвійних дипломів.

    – Під час останнього семестру магістратури, після проходження післядипломної практики, ми на рік переїхали до Німеччини. П’ятеро – поїхали коштом програми «Еразмус», один – власним, але й для нього знайшли можливість частково повернути гроші, – розповідає тепер уже аспірант кафедри вищої геодезії та астрономії Іван Брусак.

    Окрім Івана, в Університеті прикладних наук здобували досвід Тетяна Насадик, Олександр Бочаров, Ярослав Лопатін, Владислав Кондратюк та Юлія Гресько. Навчання тривало рік. У першому семестрі політехніки вивчали додаткові дисципліни, у другому – писали магістерські роботи.

    – У ході навчання ми показали доволі сильні результати, німецькі викладачі були нами дуже задоволені. П’ятеро зі шести знайшли оплачувану роботу на виробництвах і в науково-дослідних організаціях Німеччини, під яку писали магістерську. Я працював у компанії Ostseestaal спільно з німецькою геодезійною організацією ITN – тестував на заводі обладнання, з метою здешевлення робочого процесу. Моя робота полягала в тому, щоб дізнаватися, чи можливо приладами за 5000 $ робити те саме, що обладнанням за 150000 $. Мої одногрупники провадили серйозну наукову діяльність, зокрема Тетяна Новосад працювала над калібруванням камери дрону, що є актуальним для фотограмметрії та геодезії, Ярослав Лопатін програмував пакет для оцифрування лінійної камери гіроскопа, приладу, який вказує на Північ – вкрай необхідного для воєнних цілей. Варто зазначити, що це дуже вузький науковий напрям, над яким мало хто працює у світі, а Ярослав досягнув унікальних результатів, – ділиться Іван Брусак.

    Навчання відбувалося англійською мовою, але на роботі студентам доводилося спілкуватися німецькою, магістерські роботи писали також англійською.

    24 липня 2018 року відбулося вже третє щорічне спільне німецько-українське засідання екзаменаційної комісії зі захисту кваліфікаційних магістерських робіт, підготовлених в Університеті прикладних наук Нойбранденбурґа за програмою подвійних дипломів. Із цієї нагоди до Львова прибули німецькі професори Вільгем Ґеґер, Вольфґанґ Крессе та інші. З українського боку у засіданні взяли участь професори Корнилій Третяк, Ігор Тревого, Христина Бурштинська, Володимир Глотов, Анатолій Церклевич та інші, а також аспіранти, докторанти та студенти Інституту геодезії.

    Свої напрацювання Тетяна Насадик, Іван Брусак, Олександр Бочаров, Ярослав Лопатін та Владислав Кондратюк презентували англійською та німецькою мовами. Ще одна студентка з цієї групи, Юлія Гресько, продовжує написання магістерської роботи в Науковому центрі космонавтики та повітроплавання у Нойштерліці (Німеччина), оскільки контракт передбачає стажування впродовж одного року.

    Чотири роботи оцінили на «відмінно», одну – на «добре». Слід відзначити, що всі роботи мають науково-дослідницький характер, тому екзаменаційна комісія порадила опублікувати результати досліджень у фахових наукових журналах України та закордону, а також рекомендувала всіх доповідачів до вступу в аспірантуру.

    Нині вже четверта група політехніків-геодезистів вирушила на навчання до Університету прикладних наук Нойбранденбурґа.

     

    Представники Інституту геодезії зустрілися з новим керівником Національного антарктичного наукового центру

    logo_nulp2_ukr

    30 серпня в стінах Львівської політехніки відбулася зустріч представників Інституту геодезії із Євгеном Диким – новим керівником Національного антарктичного наукового центру.

    На початку зустрічі директор ІГДГ Корнилій Третяк доповів про дослідження політехніків в Антарктиді в період від 2002 до 2018 року, зокрема про цьогорічну сезонну експедицію.

    – У перспективі ми бачимо продовження наших поточних досліджень, зокрема використання безпілотних літальних апаратів для охоплення більших площ, заміну перманентної ГНСС-станції та видання Атласу наукових досліджень, які політехніки провадили в Антарктиді, – закінчив виступ професор Третяк.

    Опісля керівник НАНЦ розповів про зміни в роботі Центру. Незважаючи на короткий термін перебування на посаді, всього 7 місяців, він уже встиг запровадити нововведення – тепер Антарктида відкрита й для жінок – вони можуть на рівних із чоловіками умовах подаватися на конкурс. Окрім цього, на станції значно покращилася якість інтернету – обсяг трафіку збільшили у двадцятеро.

    На початку Євген Дикий запевнив, що НАНЦ продовжуватиме співпрацю з Політехнікою. Також він розповів, що, незважаючи на складні для України часи, Центр, все-таки, продовжує отримувати фінансування, тому Державна програма досліджень в Антарктиці не зазнає скорочень, більше того, в перспективі є шанси на її розширення.

    – Мій короткотривалий досвід директора довів, що навіть із тим фінансуванням, яке ми маємо нині, можна непогано дати собі раду, якщо розумно підійти до витрат. Так, порівняно з річним бюджетом Французького полярного інституту, що становить 280 млн €, наші 2 з лишком млн € навіть згадувати непристойно. Але якщо врахувати, що загальний бюджет науки України цьогоріч становить 200 млн €, з яких 1% йде на державну програму досліджень в Антарктиці, з’являється більше відчуття відповідальності – ми повинні мати реальні результати роботи там, – поділився очільник НАНЦ.

    За словами Євгена Дикого, зазнала змін система оцінювання виконаних досліджень: публікації в реферованих журналах, цитування цих публікацій та імпакт-фактори журналів, виступи на міжнародних наукових конференціях, симпозіумах тощо – основні критерії вартості роботи. Відповідно до цього, буде відбуватися перерозподіл коштів програми – це вимога МОН. Таке рішення Міністерства може розчарувати дослідників, оскільки публікації у журналах, що входять до науково-метричних баз, та закордонні відрядження вимагають додаткових фінансових витрат, інколи чималих. Однак засмучуватися рано – пан Дикий пообіцяв підтримку НАНЦ:

    – Якщо ми вже витрачаємо, щонайменше, 5000 $ на відрядження одного сезонника, то пошкодувати для цього ж науковця ще 500 $ на закордонне відрядження, де він представить результати досліджень – не економія грошей, а праця на вітер та змарновані раніше 5 тисяч. Позиція Центру однозначна: є що представляти – участь ми оплатимо. Те ж і з публікаціями: ці гроші ми знайдемо завжди, бо в масштабах щорічних витрат це взагалі не гроші, а без представлення результатів досліджень – незрозуміло, для чого ми цю станцію утримуємо. До речі, цього літа вже кілька дослідників змогли скористатися такою можливістю.

    Зважаючи на запити МОН, Антарктичний центр висунув низку вимог до охочих подаватися на конкурс. Відтак апліканти повинні чітко визначити: наскільки новими й потрібними є запропоновані дослідження, як саме вони вписуються у загальносвітові, де можуть бути опубліковані результати проведеної роботи і що саме потрібно від НАНЦ для її виконання.

    – Основне – з’ясувати, наскільки дослідження є оригінальним порівняно з тим, що вже зроблено або роблять за кордоном, і чи ми докладаємо бодай маленьку цеглинку в розвиток світової науки. Якщо ми (українці. – Ред.) робимо щось, бо ми раніше цього не робили, але це давно вже зробили, наприклад, американці – це викинуті на вітер 2 млн €. Отак реально стоятиме питання оцінки проблематики, – наголосив Євген Дикий.

    Ідею створення Атласу досліджень львівських політехніків в Антарктиді керманич НАНЦ прийняв схвально й запропонував втілити її до 200-річчя відкриття Антарктиди, яке людство відзначатиме 2020 року. Водночас він попросив допомоги: МОН вимагає, щоб «Український антарктичний журнал» впродовж поточного року потрапив до Scopus, тому досвід Львівської політехніки в цьому питанні знадобиться.

    На запитання, чи зможуть студенти потрапити до Антарктиди, Євген Дикий відповів:

    – Ми не Америка, щоб могти собі це дозволити. Ми доживемо до цього, але це питання не одного року. Для аспірантів ця можливість вже є. Стосовно студентів і особливо розумних школярів: для них Антарктида відкрита через участь в обробці даних, які привезли наші науковці.

    Наразі Національний антарктичний науковий центр працює над поновленням довготривалих сезонних досліджень, аби науковці мали змогу повноцінно виконувати свою роботу.

     

    До аспірантури йдуть найкращі: молоді науковці кафедри вищої геодезії та астрономії досліджують Землю

    logo_nulp2_ukr

    Дослідженням моніторингу тропосфери, оперативним визначенням метеорологічних параметрів атмосфери та визначенням місцерозташування пунктів у глобальному, регіональному та локальному масштабах для дослідження деформації земної поверхні опікується спільно зі своїми молодими науковцями професор кафедри вищої геодезії та астрономії ІГДГ Степан Савчук.

    – Серед досліджень, які проваджу спільно з групою аспірантів і студентів, – використання методів космічної геодезії для розв’язування задач науки про Землю, – розповідає професор. – Пріоритетними є дослідження використання глобальних навігаційних супутникових систем, і частково – використання методів супутникової лазерної віддалометрії. Досліджуємо проходження сигналу від супутника через середовище, яким є атмосфера Землі. Цей сигнал часто спотворюється, має певні збурення, що викликають зміни координат точок на земній поверхні. У полі нашого зору – дослідження точності визначення координат з метою встановлення загальноземних і національних систем відліку, які потім використовують у геодезії, навігації, кадастрі. Останніми роками ці напрями інтенсивно розвиваються. Звичайно, осягнути заплановані дослідження своїми силами досвідченим науковцям не під силу. Отут на допомогу приходять молоді науковці. Нині в нашій команді – аспірантки Ірина Сосонка, Аліна Хоптар, асистент Софія Доскіч, а також магістр Дана Боїло. Дані для своїх досліджень вони отримують зі станцій супутникових спостережень, які є у підпорядкуванні Львівської політехніки. Вони в основному розміщені на території Львівської області, частково Волинської й Рівненської областей. Також отримуємо потрібні дані з території всієї України, а ще – з Польщі, Чехії, Угорщини й Румунії.

    Молоді науковці користуються двома видами програмного забезпечення світового рівня. На оновленій версії одного з них (лише цього року отримали ліцензію) працює аспірантка третього року навчання Аліна Хоптар. Дівчина закінчила магістратуру в одному з вишів Німеччини й хоча мала чимало пропозицій, повернулася до Львівської політехніки, аби саме тут поглиблювати свої знання й займатися наукою. Вона досліджує поєднання різних типів спостережень космічних даних зі супутників, прагне сказати й своє слово в науці, удосконалити результати опрацювання. Побіч того, удосконалює існуючі технології, які згодом стануть у пригоді підприємцям. Вже на початку вересня Аліна їде на триденне стажування до Португалії. Везе туди свої пропозиції щодо поліпшення програмного забезпечення. На жаль, поїздка відбудеться її коштом. На цьому стажуванні буде не більше 25 осіб з усього світу, які поглиблюватимуть знання з цього програмного забезпечення.

    За результатами досліджень аспірантка (нині вже асистент кафедри) Софія Доскіч упродовж трьох років (за старою програмою) підготувала свою дисертацію й готується до її захисту. Софія навчалася на кафедрі фотограмметрії та геоінформатики, однак в магістратуру пішла саме до професора Степана Савчука. На її думку, Степан Григорович має великий авторитет в інституті, «знаний науковець у світі й працювати з ним – це велика честь, адже таких відданих науці людей в Україні можна порахувати на пальцях».

    Якщо Аліна й Софія вступили до аспірантури відразу після закінчення магістратури, то Ірина Сосонка вирішила трішки попрацювати. Після трьох років таких експериментів, зрозуміла, що наука – це її. В аспірантурі вона навчається вже другий рік, досліджує дію різного роду похибок на проходження сигналу від супутників до поверхні Землі. Нині вона твердо знає що буде не лише науковцем, а навчатиме студентів, адже це їй дуже подобається. Дана Боїло розпочала роботу над дипломним проектом, нині – на переддипломній дослідницькій практиці працює над експериментальною частиною. Наразі дівчина ще не вирішила, що робитиме після отримання диплома, можливо спробує себе на практичній роботі, бо вона їй більше до душі.

    Своїми молодими науковцями задоволений і їхній керівник. Як зізнається професор, після випадку з аспірантом, якого довелося виключити після першого курсу, до підбору кадрів ставиться дуже прискіпливо. Виручає те, що до аспірантури йдуть найкращі магістри, які продовжують працювати над своїми темами. Згодом їхні дослідження стають ядром майбутніх магістерських і дисертаційних робіт.

    – Частково сам шукаю тих, хто буде займатися наукою, частково вони самі «вишукуються», – каже мій співрозмовник. – Зазвичай працюю з тими, кого знаю вже кілька років. Час від часу перевіряю їх на різних наукових кафедральних заходах, конференціях. Ті, хто вже щось зробив своїми руками й розумом, стають нашими аспірантами. Загалом, нас рятує те, що фінансове питання для тих, хто бачить себе в науці, не є вирішальним чинником, інакше ми не мали б жодного молодого науковця.

     

    Співпраця триває і розвивається: німецькі студенти і політехніки проходять геодезичну практику у Львові

    logo_nulp2_ukr

    Днями на площі поблизу пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому можна було побачити кілька молодих людей, які спостерігали за польотом безпілотного апарата.

    Як виявилося, це були німецькі студенти других – четвертих курсів Вищої школи Нойбрандербурга Максиміліан Гросе, Кароліна Буджок, Артурас Оснак, Марія Раделес, Оскар Цеґенхаген, Андре Шмольд та Домінік Хак. Спільно зі студентами-геодезистами з Політехніки вони проходили черговий етап своєї навчальної практики. Безпілотним літальним апаратом керував із пульта інженер ГНДЛ-18 Форат Аль Алусі. Після польових робіт німецькі студенти працювали в лабораторії, опрацьовували знятий апаратом пам’ятник.

    – Із німецькими колегами співпрацюємо в різних напрямах освіти й науки вже 12 років, – говорить заступник директора ІГДГ професор Ігор Тревого. – Маємо спільні публікації, експерименти, виступи на міжнародних конференціях. А ось наші студенти їдуть до Німеччини на навчання, стажування чи науково-навчальну практику щороку. Вони працюють там із новітнім геодезичним обладнанням, технологіями, відвідують геодезичні наукові установи, беруть участь у різних процесах вимірювань. Аналогічно й німецькі студенти приїжджають до нас на науково-навчальну практику. Нинішні німецькі студенти-бакалаври трошки старші від наших, бо рік вчаться, а рік заробляють кошти на навчання. Ми ознайомили їх із тими технологіями, що є в нашому інституті і які вивчають наші студенти. Звичайно, німецькі студенти працюють з безпілотним літальним апаратом. Та наші мають можливість вивчати більше моделей БПЛА. Німцям цікаво було ознайомитися з нашою геодезичною школою, відомою в Україні й світі.

    – На практиці у Львівській політехніці ми вперше, – розповідає Артурас Оснак, староста німецьких студентів. – Займалися у Львові тим, чого не вчили в своєму університеті. Зокрема, провадили високоточне геометричне нівелювання та супутникові вимірювання, на компараторі визначали точність нанесення поділок нівелірних рейок, відвідали сейсмічну станцію у Львові, яка слідкує за землетрусами на всій планеті. Нам дуже сподобався університет як ззовні, так і в приміщеннях. Вдячні викладачам, які допомогли працювати з новими для нас приладами. Вечорами разом із студентами Інституту геодезії знайомилися з містом. Нам все дуже сподобалося, особливо стара архітектура Львова. Мені хотілося б ще раз приїхати до Львова на практику.

    До речі, у вересні п’ять магістрів Інституту геодезії навчатимуться в Німеччині за програмою подвійних дипломів. Там же на геодезичних фірмах і в наукових закладах вони виконуватимуть кваліфікаційні магістерські роботи. Політехніки сподіваються, що не лише наші студенти, а й німецькі приїжджатимуть до нас на навчання за програмою подвійних дипломів. Окрім цього, ведуть перемовини і про те, щоб вони вступали в аспірантуру до Львівської політехніки.

     

    Списки студентів, яким призначено академічну стипендію за підсумками другого семестру 2017/2018 навчального року

    logo_nulp2_ukr

    Відбулися засідання стипендіальних комісій навчально-наукових інститутів Львівської політехніки, відповідно до яких за результатами семестрового контролю другого семестру 2017/2018 навчального року призначено академічні стипендії студентам Університету.

    У приєднаних файлах подано витяги з протоколів засідань стипендіальних комісій. Списки студентів сформовано окремо для кожного інституту.

    Академічні стипендії призначено з 1 липня 2018 року.

    Інститут геодезії

     

    Стандарти класичного аерознімання: створений в Інституті геодезії безпілотник Arrow вже приносить прибутки

    logo_nulp2_ukr

    Науковці Інституту геодезії під керівництвом завідувача кафедри фотограмметрії та геоінформатики професора Володимира Глотова зреалізували університетський проект – створення та дослідження безпілотного Arrow, який впродовж минулого року вже почав приносити прибутки.

    Над цим винаходом, за словами керівника університетського проекту Володимира Глотова, науковці інституту працюють спільно з київською компанією «Абріс», яка спеціалізується на проектуванні та виготовленні безпілотних літальних апаратів: кияни розробляють конструкцію міні-літака, а геодезисти удосконалюють фотограмметричну частину та опрацювання цифрових зображень.

    Володимир Миколайович із гордістю демонструє своє дітище – безпілотний літальний апарат. Сконструйований естетично, безпілотник також може похизуватися технічними характеристиками: легкий (важить усього вісім кілограмів і його можна запустити у повітря як з руки, так і з катапульти), швидкість польоту становить від 40 до 140 кілометрів за годину, максимальна висота, яку може підкорити, – 3000 метрів. Оснащений потужним акумулятором, пристрій може працювати у повітрі півтори години і передавати інформацію в радіусі двадцяти кілометрів. Безпілотний літальний апарат удосконалили до виробничої моделі, паралельно виконуючи різні госпдоговірні теми на замовлення: аерознімання, ортофотоплани та топографічні плани.

    – Володимире Миколайовичу, чим відрізняється сконструйований літальний апарат від аналогів?

    – Одна із особливостей комплексу FLIRT (на відміну від багатьох інших безпілотних аерознімальних систем) – можливість отримати знімки з мінімальними кутами нахилу, які відповідають стандартам класичного аерознімання. Окрім цього, він не лише вдвічі дешевший за подібні апарати відомих зарубіжних фірм, а й перевищує їх за технічними характеристиками. Якщо порівняти американський безпілотник фірми Trimble і наш, то вони різняться не лише класом, технічними характеристиками, а й зовнішнім виглядом (на світлині). У нашій моделі встановлено гіростабілізатори – це дозволяє проводити класичне аерознімання з кутами нахилу знімання, що не перевищують 3–5 градусів; є парашутна система, яка дозволяє у разі непередбачених обставин здійснити м’яку посадку, оскільки для нас важливо зберегти літак з дорогою цифровою камерою неушкодженим.

    Володимир Миколайович підкреслює, що аерознімання – це процес, який прирівнюється до вищого пілотажу, адже в повітрі зробити потрібні операції не так просто, особливо, коли літак без пілота. Тож щоб отримати бажаний результат, довелося сконструювати кілька літаків. Зараз закінчують виробничі випробування другого апарата, значно потужнішого і більшого за розмірами, оснащеного камерою з набагато вищою роздільною здатністю. Крім того, цей безпілотник може, підіймаючись ще вище та охоплюючи більшу територію, зменшити відповідні похибки, підвищити оперативність роботи, тому і якість матеріалів значно краща.

    – Над розробкою цього апарата працювали як у компанії, так і в нашій майстерні, тож користуємося результатами роботи спільно – продовжує Володимир Глотов. – Головне, що нам вдалося досягнути параметрів, необхідних для виконання класичного аерознімання. І надалі продовжуємо удосконалювати наш БПЛА, досліджуємо, аналізуємо після кожного польоту, радимося з колегами.

    – Хто в інституті найбільш активно працює над удосконаленням безпілотника?

    – Насамперед, наша кафедра фотограмметрії та геоінформатики і кафедра інженерної геодезії (долучаємо і творчу молодь, яка запускає ці літаки). Рухатися вперед нам допомагає директор інституту професор Корнилій Третяк. Виконують подібні теми й у НДЛ-18. Моя аспірантка Алла Гуніна працює над дисертацією на цю тему. Готується до захисту аспірант кафедри інженерної геодезії Євген Шило (наш основний пілот). По-доброму заздрю його керівнику – завідувачу кафедри професорові Анатолію Церклевичу. Докладаємо всіх зусиль, щоб залишити в інституті цього дуже перспективного молодого науковця. Спеціалізується по гелікоптерах аспірант Аль-Алусі Фарат Кіфах Фахрі. Активно працює у цьому напрямку доцент Юрій Голубінка. Радію, що маю своїх учнів і моїми слідами вже хтось іде.

     

    Категорії новин

    Календар новин

    Липень 2019
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    « Тра    
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031  

    Опитування

    Чи даєте Ви хабарі?

    Переглянути результати

    Loading ... Loading ...

    Свята

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

    Курс валют

    Вакансії

    Робота геодезист, землевпорядник, маркшейдер, фотограмметрист, робота
    jooble